Цей день з Богом

243/372

30 серпня. Справжнє освячення

“А до всіх Він промовив: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест щоденно й іде слідом за Мною” (Луки 9:23). ЦДБ 249.1

У понеділок вранці зібрання почалося в наметі о пів на шосту. Я говорила близько тридцяти хвилин про необхідність бути економними в одязі та витрачанні коштів. Існує небезпека стати недбалими і неуважними до Господніх засобів. Молоді служителі, які проводять роботу в наметах, повинні бути обачними та не робити великих витрат. Коли намети організовують на нових полях і місіонерська робота розширяється, потреб стає багато. У цій справі необхідно виявляти строгу економію без скупості... ЦДБ 249.2

Наше ранкове служіння відбулося в наметі. Я говорила близько тридцяти хвилин про справжнє освячення — щоденне помирання для власного “я” та щоденне узгодження з Божою волею. Освячення Павла полягало в щоденній боротьбі із собою. Він сказав: “Я щодня помираю” (1 Кор. 15:31). Його воля і його бажання щоденно конфліктували з обов'язком та волею Божою. Намагаючись опиратися власним жаданням, він виконував Божу волю, наскільки б неприємним і болісним це не було для його природи. Багато хто в наш час не досягає більшого прогресу в духовному житті, бо вважає, що їхня власна воля — саме те, чого бажає Бог. Вони роблять, що хочуть, і лестять собі, що діють відповідно до Божої волі. Вони догоджають собі в усьому і не борються з власним “я”. ЦДБ 249.3

Багато людей спочатку борються з егоїстичними бажаннями, жадобою задоволень і розваг. Вони щирі й ревні, але стомлюються від постійного зусилля щодня помирати для себе, від безперервної напруги й опору спокусам сатани, лінощі ж здаються такими бажаними, а смерть для свого “я” — такою неприємною, що вони заплющують сонні очі і піддаються спокусі, замість того, щоб чинити їй опір. Тоді поширені гріхи та гордість житейська не здаються надто огидними. ЦДБ 249.4

Боже Слово не йде на компроміс із тими, хто уподібнюється до світу. Син Божий прийшов для того, аби притягнути всіх людей до Себе, а не для того, щоб заколисати світ; Він прийшов для того, щоб принести не мир, а меч. Послідовники Христа мають ходити у світлі Його славного прикладу. Ми повинні постійно боротися зі своїм “я” та підносити євангельський ідеал, незважаючи на те, якими б особистими зручностями й егоїстичним самодогоджанням не довелося пожертвувати, яких би зусиль і страждань це не вимагало (Лист 49a, 30 серпня 1878 р.). ЦДБ 249.5