Цей день з Богом

241/372

28 серпня. Дотримуючись методів Христа

“Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов кликати не праведників, а грішників” (Марка 2:17). ЦДБ 247.1

Жоден учитель ніколи так не вшановував людину, як наш Господь і Вчитель. Його знали як “друга митників та грішників”. Він спілкувався з усіма класами суспільства, щоб усі могли отримати благословення, які Він прийшов дати. Його можна було бачити і в синагозі, і на ринковій площі. Він брав участь у соціальному житті співвітчизників, радуючи Своєю присутністю сім'ї всіх, хто запрошував Його. Однак Він ніколи не нав'язував Себе, якщо Його не запрошували. ЦДБ 247.2

Він був готовий полегшити будь-яке людське нещастя, котре приносили до Нього з вірою, сподіваючись на звільнення. Але Він ніколи без розбору не використовував Свою цілющу силу там, де були видні самовпевненість та егоїстичне почуття переваги, де не виявляли смутку і не просили необхідної допомоги. Усім, хто приходив до Нього з вірою, Він був готовий і бажав дати полегшення. Журба зникала в Його присутності, несправедливість і пригноблення щезали перед силою Його викриттів; навіть смерть — жорстокий ворог нашої гріховної людської раси — слухалася Його повелінь. ЦДБ 247.3

Відколи Христос перебував серед людей у кожному поколінні були люди, котрі хоч і визнавали Його ім'я, проте трималися шляху ізольованості або фарисейської винятковості. Але вони не служили благословенням для ближніх. У житті Христа вони не знаходили виправдання такому самоправедному фанатизму, оскільки Його характер був м'який і добрий. Ісуса виключили б із будь-якого чернечого ордена на Землі, бо Він переступав межі передбачених ними правил. У кожній церкві й деномінації знайшлися б певні особи, які дорікали б Йому за щедрі милості... ЦДБ 247.4

Люди, котрим Бог довірив Свою Істину, повинні так будувати свої відносини зі світом, аби зберігати в собі незворушний святий мир, а також святе найглибше знання того, як приймати людей такими, якими вони є, з усіма їхніми забобонами, як спілкуватися з ними, послужити їм світлом, утіхою і миром, котрі можна здобути при прийнятті Божої Істини. Вони мають брати приклад із надихаючого впливового суспільного життя Христа. Їм слід виховувати той самий доброзичливий дух, яким володів Він, та плекати грандіозні плани щодо спілкування з людьми там, де вони перебувають (Лист 2, 28 серпня 1878 р. Дорогим братам у Швейцарії). ЦДБ 247.5