Цей день з Богом
20 серпня. Через природу — до Бога природи
“І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, — вельми добре воно/” (Бут. 1:31). ЦДБ 239.1
Бог звертається до нас через природу. Це Його голос ми чуємо, коли споглядаємо красу і багатства навколишнього світу. Ми бачимо Його славу в прекрасних ділах, створених Його рукою. Ми стоїмо і бачимо Його діла без проміжної завіси. Бог дав нам усе це, щоб, споглядаючи діла Його рук, ми могли навчатися від Нього. ЦДБ 239.2
Бог дав нам ці дорогоцінні творіння як вияв Його любові. Господь любить прекрасне, і щоб принести нам задоволення та порадувати нас, Він дарував нам красу природи, подібно до того, як земний батько прагне дати гарні речі своїм улюбленим дітям. Господь завжди радіє, коли бачить нас щасливими. Цю грішну з усією її недосконалістю землю Господь щедро обдарував корисним і прекрасним. Прекрасно забарвлені квіти свідчать про Його ніжність і любов. Вони говорять на своїй мові, нагадуючи нам про Творця. ЦДБ 239.3
Через природу ми можемо бачити Бога природи. У гарних величних деревах, кущах, квітах Бог відкриває Свій характер. Його можна порівняти з найпрекраснішими ліліями, трояндами і гвоздиками. Я люблю дивитися на творіння Божі в природі, оскільки Господь відображає в них Свій характер. Люблячи нас, Він дав їх, Він хоче, щоб ми насолоджувалися ними. Не будемо поклонятися прекрасним творінням природи, натомість дивімося через них на Бога природи, сповнюючись бажанням поклонятися Творцеві. Нехай це прекрасне служіння любові відповідає меті Бога та притягує до Нього наше серце, щоб нам сповнитися чудовими рисами Його характеру, захоплюючись Його добротою, Його співчуттям, Його невимовною любов'ю. ЦДБ 239.4
Бог добрий і гідний найвищої хвали. Він щедро обдаровував нас Своїми милостями. Він оточив нас знаками Своєї любові. Язичники можуть безумствувати і замишляти марноту, однак Господь незмінний. Під покровом вічних пагорбів Він сховає Свій народ. Він приготував гори й печери для Своїх пригнічених і переслідуваних дітей. Ми можемо співати: “Бог наш захист і сила у важкий для нас час”. Ми можемо дивитися на Того, Хто створив високі гори та вічні пагорби (Рукопис 100, 20 серпня 1898 р. Через природу — до Бога природи). ЦДБ 239.5