Цей день з Богом

17 серпня. Підтримуйте бадьорий дух

“Адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей” (1 Кор. 4:9). ЦДБ 236.1

Господь добрий і має бути гідно прославлений. Тож навчимося славити Його своїми устами, усвідомлюючи, що завжди маємо неперевершене спілкування із Самим Богом та Його Сином Ісусом. Ми є видовищем для безгрішних світів, для ангелів і ближніх. Усвідомлення цього спонукає нас вірно і злагоджено рухатися вперед під керівництвом Господа. ЦДБ 236.2

Будемо ж пильнувати в молитві. Це допоможе нам зрозуміти, що ми повинні перебувати під контролем Христа, нашого Божественного Керівника. Він дарує нам тверду мету, наділяє стриманими, як у Христа, спонуканнями, здоровим глуздом, який дає нам здібність думати розсудливо і по-доброму. У нас надто мало часу, щоб робити себе нещасними. Будемо ж, дорогі брате і сестро, підтримувати бадьорий дух, адже ми знаємо: у нас є Спаситель, Який любить нас і поблагословить нас, якщо ми радітимемо Його присутності в наших серцях. ЦДБ 236.3

Ми не можемо дозволити собі використовувати дар мови так, що від нього нікому не буде користі. Слово Боже контролює зародження наших почуттів і вчинків щодо ближніх, контролює стан серця та принципи духовного життя. Чисті, непорочні принципи спонукатимуть до правильних слів та дій. Наші таланти повинні розвиватися, інакше вони ослабнуть. ЦДБ 236.4

Нам слід бути малими дітьми Христа, які навчаються від Нього. Ми повинні повністю вірити в істину, що наблизився усьому кінець, та жити згідно з нею. Кожну мить ми маємо бути готовими засвідчити про грядущі дивовижні події. Нам потрібно щоденно перепосвячувати своє життя на служіння Господу, відкриваючи двері серця для Небесного Гостя і Його любові. ЦДБ 236.5

У нічний час я багато молюся про більше розуміння любові мого Спасителя. Хоч моє серце ніколи не втрачало Його любові, проте я дуже хочу, щоб вона ставала в мені все більшою і більшою, аби про мене можна було сказати: “Ви в Ньому маєте повноту” (Колос. 2:10). ЦДБ 236.6

Будемо ж завади говорити підбадьорливі слова, не дозволяючи жодному гнівному слову зірватися з наших уст, бо таке слово може зашкодити якійсь бідній душі, котра прагне до життєдайної атмосфери Небес (Лист 185, 17 серпня 1903 р. Пастору і пані С. Н. Хаскелл). ЦДБ 236.7