Цей день з Богом

9 серпня. Любов матері

“Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!” (Ісаї 49:15). ЦДБ 228.1

Я вдячна нашому доброму Небесному Отцеві за те, що ти [Едсон Уайт] насолоджуєшся благословенням доброго здоров'я. Використовуй найкращим чином цю дорогоцінну перевагу і не ставай безтурботним порушником законів здоров'я. Живи найпростішим життям, щоб здоров'я могло бути збережене... ЦДБ 228.2

Іди вперед, мій сину, і якщо ти зробиш Бога своєю надією, силою й Порадником, то врешті-решт переможеш. Думай про себе скромно, уважай інших вищими за себе, і нехай Бог дасть тобі мудрість поводитися настільки розсудливо, щоб ти міг бути знаряддям у Його руках, приносячи величезну користь Його справі для просування важливої роботи в ці останні дні. Не думай, що твоя мати критично налаштована і сувора. Вона відчуває найглибшу зацікавленість у тобі, аби ти був успішним у цьому житті і здобув майбутнє нетлінне життя. ЦДБ 228.3

Бог любить тебе. Він запитує: “Чи ж жінка забуде своє немовля?” (Ісаї 49:15). Ти, напевно, чув сумну розповідь про матір, яка разом із чоловіком та дитиною намагалася перетнути Зелені Гори в середині зими. Ніч і буран перешкодили їм рухатися далі. Чоловік пішов по допомогу, але в пітьмі серед снігових заметів збився з дороги і довго не повертався. Мати відчула холод смерті, яка наближувалася, і віддала для порятунку дитини все, що зберігало її власне життя. Коли настав ранок, знайшли живу дитину, закутану в хустку матері. Даремно дитина намагалася своїми усмішками й лепетом привернути увагу нерухомо застиглого погляду матері, дивуючись, чому вона не прокидається від свого сну. ЦДБ 228.4

Тут виявилася любов, сильніша за смерть, — любов, яка пов'язувала серце матері з її дитиною. І все ж Бог говорить, що мати швидше забуде своє немовля, ніж Він забуде душу, яка довіряється Йому. Любов Господа — достатня причина, щоб спонукати нас дякувати Йому за кожну годину нашого життя. Божа любов кличе до тебе. Зверни на це увагу, інакше ти не застосуєш Його слова до себе. Тільки довірся любові Ісуса — і ти відчуєш велику радість (Лист 12, 9 серпня 1873 р. Едмону та Еммі Уайт). ЦДБ 228.5