Цей день з Богом

220/372

7 серпня. Здатність бачити обов'язок

“Адже ти кажеш: Я багатий, розбагатів і нічого не потребую! А не знаєш, що ти і нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!” (Об'явл. 3:17). ЦДБ 226.1

У чому полягає нещастя і вбогість тих, хто відчуває себе багатим і розбагатілим? — У відсутності праведності Христа. Вони зодяглися у власну праведність, тобто в заплямоване вбрання, однак, перебуваючи в такому стані, лестять собі, що вдягнулися в праведність Христа. Чи існує гірший обман? Як описує пророк, вони, можливо, кричать: “Храм Господній, храм Господній, храм Господній — це ми!” (див. Єрем. 7:4), у той час як їхні серця наповнені нечестивою торгівлею і неправедними угодами. ЦДБ 226.2

Двори храму душі можуть бути вмістищем заздрості, гордості, пристрасті, злих підозр, гіркоти і порожнього формалізму. Христос із сумом дивиться на людей, які називають себе Його народом, відчувають себе багатими і розбагатілими пізнанням Істини, однак утратили Істину в житті й характері та не усвідомлюють свого жалюгідного стану. Перебуваючи в гріху й невір'ї, вони легковажно ставляться до застережень і порад Його слуг, поводяться з Його вісниками зі зневагою і презирством, а їхні слова викриття вважають порожніми байками. Їх залишила духовна проникливість, вони не здатні бачити відмінність між світлом, яке посилає їм Бог, і темрявою, що походить від ворога їхніх душ... ЦДБ 226.3

Коли Ісус пішов, Він доручив людям Свою справу в різних галузях, тому кожен істинний послідовник Христа має служіння, яке повинен здійснювати для Нього і за яке несе відповідальність перед Господом. Він працюватиме сумлінно, чекаючи повеління й керівництва від свого Вождя. Ми несемо відповідальність перед Богом. Нам довірені небесні дари, і ми повинні дбати тільки про славу Того, Хто покликав нас. Наш обов'язок — сумлінно виконувати своє доручення, здійснюючи призначене для нас служіння та використовуючи на повну потужність довірені нам здібності. Ніхто не може виконати за нас нашу роботу. Ми повинні працювати, старанно використовуючи даний нам Богом розум, здобуваючи знання й уміння, просуваючись у роботі (Рев'ю енд Геральд, 7 серпня 1894 р.). ЦДБ 226.4