Цей день з Богом

2 серпня. Ісус — наш Друг на суді

“Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Івана 3:16). ЦДБ 221.1

Володіючи такою цінною і такою досконалою обітницею, як Івана 3:14-19... я хочу запитати: “Чи може хтось із нас мати яке-небудь виправдання для невір'я? Чим виправдати такі слова: ‘Я не думаю, що Господь чує мої молитви. Я бажаю мати віру, що я — християнин, і мені хотілося б отримати докази, що я — Божа дитина’?” Почуття дуже мінливі, однак наведена обітниця містить дорогоцінні слова вічного життя. ЦДБ 221.2

Який доказ? Порив почуттів? Що дає вам доказ вашої належності до Божих дітей — захоплення, яке походить із серця? Але є ж дорогоцінне слово вічного життя, і воно дає нам гарантію, що живою вірою ми можемо триматися за надію, запропоновану нам у Євангелії. ЦДБ 221.3

Ми можемо підтримувати зв'язок з Ісусом Христом, нашим Заступником у небесних оселях. Нам потрібен Друг на суді. Ми грішили, виявляли непослух, порушуючи Закон, і для нас надзвичайно важливо мати на суді Друга, Який захищатиме наші інтереси перед Отцем. Він сказав: “Якщо Я буду піднятий від землі, то притягну всіх до Себе!” Та чи будуть притягнуті всі? Христос притягує, проте чи відгукнуться люди? Чи прийдуть вони? У книзі Об'явлення є таке запрошення: “А Дух і наречена кажуть: Прийди! І хто чує, нехай каже: Прийди! І спраглий нехай прийде, і хто бажає, нехай візьме воду життя даром” (Об'явл. 22:17). ЦДБ 221.4

Не тільки служитель має говорити: “Прийди”, нехай і той, що почув, також скаже: “Прийди”. Отже, ви повинні не тільки слухати, але, почувши вістку, закликати: “Прийди”. Найголовніше для вас — прийти. Коли ви усвідомлюєте, що можете прийти самі і що ця перевага настільки величезна й незаслужена, що ви відчуваєте потребу відкрити кожному таку можливість, тоді ви стаєте Божим співпрацівником. У цьому полягає наша робота. ЦДБ 221.5

Бог каже: “Прийди”, Дух каже: “Прийди”, Наречена каже: “Прийди” і той, хто чує, каже: “Прийди”. О, якби було більше людей, котрі живуть послідовним благочестивим життям і уста котрих закликають: “Прийди”... Не тільки словом, а й прикладом ви даєте живу ілюстрацію, що Небеса чогось варті і що християнство гідне того, аби його прагнути (Рукопис 10, 2 серпня 1891 р.). ЦДБ 221.6