Цей день з Богом

3 липня. Немає місця для гордості

“Також і ви, молодші, коріться старшим; та й усі виявляйте покору один до одного, адже Бог гордим противиться, а покірним дає благодать. Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас підняв свого часу” (1 Петра 5:5, 6). ЦДБ 191.1

Господь дав безліч доказів вірності Своїх обітниць і застережень. Його народ може довіряти Його Слову. Проте, маючи світло і докази, чи не підуть вони власним шляхом, незалежно від Бога? Навіть достойним людям слід остерігатися самопіднесення через дані Богом благословення, щоб захоплення та похвала неосвячених людей не спровокували їх пишатися своєю великою мудрістю і надбаннями. ЦДБ 191.2

Господь бачить. Господь знає. Він, безумовно, упокорить усі такі прагнення, бо Він ненавидить гордість, егоїзм і пожадливість. Чим успішнішою може бути робота сама по собі, тим менше слід людям підносити себе, немовби вони того варті. Бог довірив людям таланти і здібності, щоб їм гідним чином брати участь у Його служінні. Нехай вони остерігаються підносити себе. ЦДБ 191.3

Скоро настане визначений час прославити Сіон. Бог посилає людей і засоби для здійснення Його праці. Він не залишить Свій народ осоромленим, але виконає Свою справу. Його робота просуватиметься саме так, як Він визначив. У нашому заповіті з Христом велич всемогутнього Царя поєднується з добротою і м'якістю дбайливого Пастиря. Будь ласка, прочитайте 42-й розділ книги пророка Ісаї. ЦДБ 191.4

Бог бажає, щоб люди усвідомили права, які Він має на них. Він судитиме кожну людину, котра встане між ближніми та їхнім Богом, аби провадити їх на шляхи, не призначені для викуплених. “Відомі від віку Богові всі Його діла!” (Дії 15:18). Він передбачив, що Його діла будуть явлені світові певним, непорочним, освяченим чином. Царство Боже гряде не завдяки людським зусиллям, а за допомогою м'якого впливу Його Слова, дії Його Духа на душу. Його робота в багатьох частинах світу просунулася б значно далі вперед, якби людина не ставала між людьми і Богом, щоб чинити всупереч волі Бога (Лист 93, 3 липня 1900 р. Пастору Р. А. Ірвіну, президенту Генеральної Конференції). ЦДБ 191.5