Поради щодо їжі та харчування

Розділ 12. Харчування під час вагітності

Дородовий вплив

333. Чимало батьків не надають великого значення дородовому впливу на розвиток плоду, проте Небо дивиться на це інакше. Вістка, послана через Божого ангела та двічі проголошена найурочистішим чином, свідчить про те, що це питання заслуговує найуважнішого дослідження. ПЇХ 254.1

Зі словами, сказаними матері-єврейці, Бог звертається до всіх матерів усіх віків. “Нехай молодиця остерігається всього, що я сказав їй”, — проголосив ангел. Благополуччя дитини залежить від звичок матері. Бажання і пожадання матері мають перебувати під контролем принципу. Вона повинна уникати деяких речей і опиратися їм, виконуючи намір, який мав щодо неї Бог, давши їх дитину. Якщо до народження дитини мати потурає своїм примхам, якщо вона егоїстична, нетерпляча й вимоглива, ці риси знайдуть відображення в характері дитини. Таким чином, багато дітей отримують як спадщину майже непереборний потяг до зла. ПЇХ 254.2

Але якщо мати непохитно дотримується правильних принцип, якщо вона стримана, самовіддана, добра, ласкава, безкорислива, то зможе передати ці дорогоцінні риси характеру і своїй дитині. Мати отримала дуже ясну заборону щодо вживання вина. Кожна крапля алкогольного напою, випита нею для задоволення бажання, ставить під загрозу фізичне, розумове й моральне здоров'я її дитини та є прямим гріхом проти її Творця. ПЇХ 254.3

Багато порадників наполягають на тому, що необхідно задовольняти всяке бажання матері: якщо вона захоче певної їжі (якою би шкідливою не була ця їжа), матір повинна без обмежень потурати своєму апетитові. Така порада помилкова і шкідлива. Звичайно, у жодному разі не слід нехтувати фізичними потребами матері. Від неї залежать два життя, тому до її бажань потрібно ставитися чуйно, а її потреби необхідно щедро задовольняти. Але водночас вона, як ніколи раніше, повинна уникати як у харчуванні, так і в усьому іншому того, що може послабити фізичні й розумові сили. За повелінням Самого Бога на неї покладений найурочистіший обов'язок виявляти самовладання. — СЗ [372, 373] (1905) ПЇХ 255.1

334. Маючи задум зробити Самсона визволителем Свого народу, Господь звелів матері ще до народження її дитини дотримуватися правильних життєвих звичок. Така ж заборона від початку мала поширюватися і на її сина, адже він від народження був посвячений Богові як назорей. ПЇХ 255.2

Ангел Божий з'явився дружині Маноаха й повідомив, що в них буде син. Тому дав їй важливі вказівки: “А тепер стережись, і не пий вина та п'янкого напою, і не їж нічого нечистого” (Суд.13:4). ПЇХ 255.3

Бог призначив обіцяному синові Маноаха виконати важливу справу, і для набуття необхідних для цієї справи якостей звички як матері, так і дитини, потрібно було старанно регулювати. “Вина та напою п'янкого нехай не п'є, — звелів дружині Маноаха, — і нічого нечистого нехай не їсть. Нехай додержує всього, що я наказав” (Суд.13:14). Звички матері позначаться на дитині або позитивним, або негативним чином. Якщо матір бажає добра своїй дитині, вона повинна керуватися принципом, виявляти стриманість і самозречення. — ХСБГ [37, 38] (1890) ПЇХ 255.4

“Нехай стережеться”

335. Слова, сказані дружині Маноаха, містять істину, яку слід було б дослідити сучасним матерям. Звертаючись до однієї матері, Господь промовляв до всіх занепокоєних, скорботних матерів того часу й наступних поколінь. Так, кожна мати може зрозуміти свій обов'язок. Вона може знати, що характер її дітей значно більше залежатиме від її звичок до їхнього народження та її особистих зусиль після їхнього народження, ніж від зовнішніх сприятливих чи несприятливих чинників. ПЇХ 256.1

“Нехай стережеться”, — сказав ангел. Нехай матір буде готового опиратися спокусі. Її бажання і пожадання мають підпорядковуватися принципу. До кожної матері можуть бути звернені слова: “Нехай стережеться”. Вона повинна уникати деяких речей та боротися з ними, виконуючи намір, який має щодо неї Бог, давши їй дитину… ПЇХ 256.2

Мати, котра бажає бути хорошою вихователькою для своїх дітей, повинна ще до їхнього народження сформувати звички самозречення й самовладання, оскільки передає дітям власні якості, свої сильні або слабкі риси характеру. Ворог душ розуміє це значно краще за багатьох батьків. Він посилає матері спокусу, знаючи: якщо вона не опиратиметься йому, то через неї він зможе вплинути на її дитину. Єдина надія матері — у Богові. Вона може прийти до Нього, щоб отримати благодать і силу. Вона не даремно шукатиме допомоги. Він наділить її здатністю передати своїм дітям якості, котрі допоможуть їм здобути успіх у цьому житті й осягнути життя вічне. — Ознаки, 26 лютого 1902 ПЇХ 256.3

Не давати волю апетитові

336. Поширена помилка — вважати, що період вагітності не вимагає особливих змін у житті жінки. У цей важливий період працю матері потрібно полегшити. В її організмі відбуваються великі зміни. Це вимагає більшої кількості крові, а отже, і збільшення кількості найбільш поживної їжі для утворення крові. Якщо вона не матиме достатньої кількості поживної їжі, то не зможе зберегти фізичну силу, а її потомство не матиме достатньо життєвих сил. Її одяг також вимагає уваги. Потрібно дбати про захист тіла від холоду. Вона не повинна без необхідності витрачати-внутрішню життєву енергію, що надходить до поверхні тіла, аби компенсувати відсутність належного одягу. Якщо мати позбавлена достатньої кількості здорової поживної їжі, їй не вистачатиме кількості та якості крові. Кровообіг буде поганий, і її дитині не вистачатиме того, що й матері. Потомство буде нездатне засвоювати їжу, яка може утворювати добру кров для живлення організму. Благополуччя як матері, так і дитини значною мірою залежить від хорошого теплого одягу й поживної їжі. Потрібно враховувати додаткову витрату матір'ю життєвої енергії та дбати про її відновлення. ПЇХ 257.1

З іншого боку, вважати, що жінки в цей особливий період можуть давати волю апетитові, — це помилка, яка ґрунтується не на здоровому глузді, а на звичаї. Апетит жінок у такому стані може бути мінливим, примхливим, його важко задовольнити, а звичай дозволяє їй їсти все, що заманеться, не аналізуючи, чи може така їжа живити її організм та сприяти розвиткові дитини. Їжа має бути поживною, але не збудливою. Відповідно до звичаю, якщо матері хочеться м'яса, маринованих або квашених огірків, їжі зі спеціями або солодких пиріжків, то нехай вона їсть це, оскільки треба радитися тільки з апетитом. Це велика помилка, що завдає багато шкоди. Цю шкоду неможливо виміряти. Якщо існує потреба в простому харчуванні й особливому піклуванні про якість їжі, то саме в цей важливий період. ПЇХ 257.2

Просвічені жінки, котрі керуються принципом, не відступлять від простого харчування в цей найбільш відповідальний час. Вони зважатимуть на те, що від них залежить ще одне життя, тому будуть обережними в усіх своїх звичках, а особливо в харчуванні. Вони не повинні харчуватися непоживною або збудливою їжею, тільки тому що вона приємна на смак. Надто багато порадників готові переконати їх у тому, що вони можуть чинити наперекір розумові, котрий радить їм не робити цього. ПЇХ 258.1

Унаслідок потурання батьками апетитові народжуються хворі діти. Організм не вимагав такої різноманітності їжі, котру запланував розум. Поняття, згідно з яким у шлунку має бути все, що тільки спаде на думку, — велика помилка, і християнські жінки повинні уникати її. Не можна дозволяти уяві контролювати потреби організму. Хто дозволяє панувати смакові, ті зазнають покарання за порушення законів свого єства. І це ще не все — їхні невинні потомки також страждатимуть. ПЇХ 258.2

Кровотворні органи не можуть перетворити спеції, солодкі пиріжки, мариновані продукти і м'ясо хворих тварин на хорошу кров. А якщо в шлунку міститься так багато їжі, що органи травлення змушені надмірно працювати, аби впоратися з нею та звільнити організм від подразливих речовин, то матір кривдить себе і закладає фундамент для хвороби свого потомства. Якщо вона вирішить їсти так, як їй подобається, і те, що тільки їй заманеться, незважаючи на наслідки, то понесе покарання, але не тільки вона. Через її нерозсудливість доведеться страждати і невинній дитині. — 2С [381-383] (1870) ПЇХ 258.3

Наслідки надмірної праці та мізерного харчування

337. У багатьох випадках матері під час вагітності дозволяють важко працювати з ранку до вечора, а це розігріває її кров… Її силу потрібно дбайливо берегти… Її тягарі й турботи рідко зменшуються, а період, котрий, як жоден інший, має бути для неї періодом відпочинку, стає часом утоми, смутку, пригніченості. Через надмірне напруження мати позбавляє своє потомство живлення, котре передбачила для нього природа, і, розпалюючи власну кров, передає дітям кров поганої якості. Потомство буде позбавлене життєвої енергії, фізичної й моральної сили. — ЯЖ 2, [33, 34] (1865) ПЇХ 259.1

338. Мені були показані дії Б. у його власній сім'ї. Він — суворий і владний. Він прийняв реформу здоров'я так, як її пропагував брат К., і, подібно до нього, запозичив крайні погляди з цього питання. Будучи людиною із неврівноваженим розумом, цей чоловік припустився страшних помилок, наслідки котрих не згладить час. Запозичивши деякі відомості з книг, він узявся реалізувати почуту ним теорію, котру пропагував брат К., і, подібно до нього, поставив за мету привести всіх до встановленого ним стандарту. Він підпорядкував сім'ю своїм жорстким правилам, однак не спромігся підпорядкувати власні тваринні нахили. Він не спромігся підтягнутися під цю мірку і панувати над своїм тілом. Якби Б. володів правильним знанням щодо реформи здоров'я, то зрозумів би, що його дружина була не в стані народжувати здорових дітей. Він дав волю власним неприборканим пристрастям, не замислюючись над зв'язком між причиною та наслідком. ПЇХ 259.2

Під час вагітності його дружини ставлення Б. до неї було не таким, яким має бути до жінки в такому стані… Він не забезпечував її їжею потрібної якості та в належній кількості, необхідною для живлення не одного, а двох життів. Друге життя залежало від неї, але її організм не отримував поживної здорової їжі, необхідної для підтримання її сили. Якість та кількість їжі були недостатніми. Її організм потребував змін, різноманітної, якісної, більш поживної їжі. Її діти народилися з ослабленим травленням та збіднілою кров'ю. Їжа, котру мати змушена була вживати, не могла забезпечити дітям якісної крові, тому вони народилися капризними і примхливими. — 2С [378, 379] (1870) ПЇХ 260.1