Історія викуплення

Розділ 26. Служіння Христа

Закінчивши спокушення, сатана на деякий час залишив Ісуса. Ангели приготували Йому в пустині їжу й укріпляли Його, і благословення Його Отця спочило на Ньому. Сатана зазнав невдачі у своїх найлютіших спокушеннях, однак очікував того часу, коли Ісус почне Своє служіння, щоб у різні моменти застосувати проти Нього свої хитрощі. Він продовжував сподіватися подолати Його, викликаючи в тих, хто не прийме Ісуса, ненависть до Нього й бажання знищити Його. ІВ 172.1

Сатана провів спеціальну нараду зі своїми ангелами. Вони були розчаровані й розлючені, оскільки нічого не досягли у своїй боротьбі проти Сина Божого. Вони вирішили, що їм потрібно бути хитрішими, напружити всю свою силу, аби посіяти серед Його народу невір'я в те, що Він — Спаситель світу, і таким чином розчарувати Ісуса у виконанні Його місії. Не має значення, наскільки ретельні євреї у виконанні своїх церемоній та жертвоприношеннях; якщо вдасться засліпити їх стосовно пророцтв і примусити вірити, що Месія має прийти як могутній земний цар, то вони відкинуть Ісуса й поставляться до Нього з презирством. ІВ 172.2

Мені було показано, що сатана та його ангели були дуже зайнятими під час служіння Христа, вселяючи в людей невір'я, ненависть і презирство. Часто, коли Ісус, викриваючи їхні гріхи, висловлював якусь істину, котра зачіпала їх за живе, народ впадав у лють. Сатана та його ангели підбурювали їх на те, щоби позбавити життя Божого Сина. Не раз вони хапали каміння, щоб кинути в Нього, однак ангели охороняли Його й відводили від розлюченого натовпу в безпечне місце. Якось, коли Його святі вуста виголосили просту зрозумілу істину, натовп схопив Його і привів на край гори, щоб скинути вниз. У той час як вони сперечалися між собою, що з Ним учинити, ангели знову сховали Його від очей юрби, і Він, пройшовши серед них, пішов Своєю дорогою. ІВ 173.1

Сатана все ще сподівався, що великий План спасіння зазнає невдачі. Він докладав усіх зусиль, аби зробити серця людей кам'яними, викликати в них ненависть до Ісуса. Він розраховував, що якщо Його як Сина Божого прийме так мало людей, то Він вважатиме Свої страждання й жертву задля такої мізерної кількості душ надто великими. Але я бачила: якби тільки двоє людей визнали Ісуса Сином Божим та повірили, що Він спасе їхні душі, Він здійснив би цей План. ІВ 173.2