Історія викуплення

Адам і Єва отримали попередження

Бог зібрав воїнство ангелів з метою вжити заходів для відвернення загрози зла. На Небесній Раді було вирішено: ангели відвідають Едем і попередять Адама про те, що йому загрожує небезпека з боку ворога. Два ангели негайно вирушили, щоб відвідати наших прабатьків. Свята пара прийняла їх з невинною радістю, висловлюючи вдячність своєму Творцеві за те, що Він оточив їх такими рясними щедротами. Усе чудове й привабливе було створено для їхньої насолоди; усе ніби було мудро пристосоване до їхніх потреб. Та понад усі інші благословення вони цінували товариство Сина Божого й небесних ангелів, бо під час кожних відвідин мали багато чого розповісти їм про свої нові відкриття чудес природи у своїй прекрасній Едемській оселі, а також у них було багато запитань стосовно тих багатьох речей, яких вони не дуже добре розуміли. ІВ 18.2

Ангели охоче і з любов'ю пояснили їм те, що вони бажали знати. Вони також розповіли їм сумну історію повстання й падіння сатани. Далі вони ясно сказали їм про те, що дерево пізнання добра і зла, яке знаходилося в саду, мало бути запорукою їхнього послуху й любові до Бога; що високе щасливе становище святих ангелів може бути збережене за умови послуху, і в цьому їхні ситуації подібні, оскільки вони можуть або коритися Законові Божому і бути невимовно щасливими, або ж не коритися, втратити своє високе становище і впасти в безнадійний відчай. ІВ 18.3

Вони повідомили Адамові та Єві, що Бог не примушуватиме їх до послуху, не позбавляє їх права діяти всупереч Його волі; вони — моральні істоти, вільні обрати послух або непослух. Однак Бог вважає за доцільне накласти на них лише одну заборону: якщо вони порушать волю Божу, то неодмінно помруть. Ангели розповіли Адамові та Єві про те, що найбільш звеличений ангел, другий за своїм становищем після Христа, відмовився коритися Законові Божому, призначеному Господом для управління небожителями; що це повстання призвело до війни на Небі, унаслідок чого повстанця було звідти вигнано, а також усіх ангелів, які об'єдналися з ним, піддавши сумніву владу й авторитет Великого Єгови; і що цей бунтівний ворог став тепер ворогом усього, що стосувалося Бога та Його улюбленого Сина. ІВ 19.1

Вони сказали їм, що сатана задумав учинити їм зло, і вони повинні остерігатися, оскільки можуть зіткнутися з цим ворогом. Проте він не зможе завдати їм шкоди, поки вони залишаються слухняними Божому повелінню, бо в разі необхідності усі ангели з Неба прийдуть їм на допомогу, перш ніж він зможе заподіяти їм зло. Але, якщо вони не послухають повеління Божого, то сатана матиме можливість постійно дошкуляти, бентежити й непокоїти їх. Якщо вони стоятимуть непохитно під час перших спроб сатани, то перебуватимуть у такій же безпеці, як і небесні ангели. А якщо поступляться спокусникові, тоді Той, Хто не пощадив високопоставлених ангелів, не пощадить і їх. Їм доведеться зазнати покарання за свій переступ, бо Закон Божий такий же святий, як і Сам Бог, Котрий вимагає беззастережного послуху від усіх мешканців Неба й Землі. ІВ 19.2

Ангели застерегли Єву, щоб вона не відлучалася від чоловіка під час своєї роботи, оскільки може зустрітися із цим підступним ворогом. Якщо вони не будуть разом, то перебуватимуть у більшій небезпеці ніж тоді, коли залишатимуться удвох. Ангели радили їм старанно дотримуватися настанов, даних Богом стосовно дерева пізнання, бо, виявляючи досконалий послух, вони були в безпеці, і тоді цей підступний ворог не матиме влади ошукати їх. Бог не дозволив сатані ходити слідом за святою парою, постійно спокушуючи їх. Він міг мати доступ до них тільки біля дерева пізнання добра і зла. ІВ 20.1

Адам і Єва запевнили ангелів, що ніколи не порушать ясного повеління Бога, бо найбільшим задоволенням для них було виконання Його волі. Ангели об'єдналися з Адамом і Євою у святих звуках гармонійного співу, і сатана слухав, як із благословенного Едему ллється радісна пісня любові до Отця й Сина. ІВ 20.2

Коли сатана почув її, його заздрість, ненависть та злоба стали ще сильнішими і він висловив своїм послідовникам власне настирне бажання схилити Адама та Єву до непослуху, тим самим одразу ж стягнути на них гнів Божий, аби замість похвальних пісень з їхніх уст зривалися слова ненависті та прокльони на адресу Творця. ІВ 20.3