Історія викуплення

Божий Закон проголошений

Давши народові такі докази Своєї сили, Господь сказав, Хто Він є: “Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі єгипетської, з дому неволі”. Той Самий Бог, Котрий звеличив Свою силу серед єгиптян, тепер проголосив Свій Закон: ІВ 116.5

“Хай не буде тобі інших богів передо Мною!” ІВ 117.1

“Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей”. ІВ 117.2

“Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно”. ІВ 117.3

“Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому поблагословив Господь день суботній і освятив його”. ІВ 117.4

“Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!” ІВ 117.5

“Не вбивай!” ІВ 117.6

“Не чини перелюбу!” ІВ 117.7

“Не кради!” ІВ 117.8

“Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!” ІВ 117.9

“Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!”. ІВ 117.10

Перша і друга Заповіді, проголошені Єговою, застерігали від ідолопоклонства, яке заводить людей далеко в гріх і непокору та закінчується принесенням людських жертв. Бог бажав уберегти народ від найменших спроб чинити ці гидоти. Перші чотири Заповіді були дані, щоби показати людям їхній обов'язок по відношенню до Бога. Четверта Заповідь є з'єднувальною ланкою між великим Богом і людиною. Субота особливим чином була дана для добра людини і прославлення Бога. Останні шість Заповідей вказують на обов'язок людини щодо її ближніх. ІВ 117.11

Субота повинна була назавжди стати ознакою між Богом і Його народом. Це мало виявлятися таким чином: усі, хто дотримується суботи, свідчать цим, що поклоняються Живому Богові, Творцеві неба й землі. Субота мала бути ознакою між Богом і Його народом доти, доки в Нього будуть на Землі люди, що служать Йому. ІВ 118.1

“І ввесь народ бачив та чув громи та полум'я, і голос сурми, і гору димлячу. І побачив народ, і всі тремтіли та й поставали здалека. І сказали вони до Мойсея: Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали. І промовив Мойсей до народу: Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили”. ІВ 118.2

“І став народ здалека, а Мойсей підійшов до мороку, де був Бог. І промовив Господь до Мойсея: Отак скажеш до Ізраїлевих синів: Ви бачили, що Я говорив з вами з небес”. Велична присутність Бога на Синаї, викликане Його присутністю тремтіння землі, жахливі блискавки і громи, що супроводжували ці відвідини Бога, викликали в людей такий страх і пошану до Його священної величі, що вони інстинктивно відступили від страхітливої присутності Бога, аби їм можна було витримати Його грізну славу. ІВ 118.3