Історія викуплення

Вода зі скелі

Ізраїльтяни вирушили з Сінайської пустині і отаборилися в Рефідимі, та не було там для народу питної води. “І сварився народ із Мойсеєм, і казали вони: Дайте нам води, і ми будемо пити! А Мойсей їм сказав: Чого ви сваритеся зо мною? Нащо випробовуєте Господа? І народ був там спраглий води. І ремствував народ на Мойсея й говорив: Нащо це ти випровадив нас із Єгипту? Щоб повбивати спраглого мене та синів моїх, та отари мої? І кликав Мойсей до Господа, кажучи: Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, і вони вкаменують мене!”. ІВ 109.4

“І сказав Господь до Мойсея: Перейдися перед народом, і візьми з собою декого з старших Ізраїлевих, а палицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в свою руку, та й іди! Ось Я стану перед лицем твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у скелю, і вийде із неї вода, і буде пити народ! І зробив Мойсей гак на очах старших Ізраїлевих. І назвав він ім'я того місця: Масса га Мерива через колотнечу Ізраїлевих синів і через випробування ними Господа, коли казали: Чи є Господь серед нас, чи нема?” ІВ 109.5

Бог звелів дітям Ізраїлю отаборитися там, де не було води, щоб випробувати їх: чи у своїй нужді вони дивитимуться на Нього, чи нарікатимуть, як і раніш. З огляду на те, що Бог вчинив для них у їхньому дивовижному визволенні, вони мали б вірити в Нього у своїй нужді. Вони повинні були б знати, що Він не дозволить їм померти від спраги, бо обіцяв зробити їх Своїм народом. Але замість того щоб у смиренні благати Господа подбати про їхню потребу, вони нарікали на Мойсея, вимагаючи від нього води. ІВ 110.1

Бог постійно чудовим чином являв ізраїльтянам Свою силу, аби вони зрозуміли, що всі отримані ними блага походять від Нього і що Він міг дати й забрати їх згідно зі Своєю волею. Іноді вони цілком усвідомлювали це і вельми упокорювалися перед Господом; однак під час спраги або голоду звинувачували в усьому Мойсея, ніби залишили Єгипет, щоб догодити йому. Їхні жорстокі нарікання засмучували Мойсея. Він запитав Господа, що робити, оскільки народ був готовий каменувати його. Господь звелів йому піти і вдарити по скелі Божим жезлом. Хмара Його слави спочивала якраз перед скелею. “На пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні. Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки” (Псал. 77:15, 16). ІВ 110.2

Мойсей ударив по скелі, але ніхто інший, як Христос, стояв біля нього і вчинив те, що вода потекла з твердої скелі. Народ спокушував Господа під час спраги, говорячи: Якщо Бог привів нас сюди, то чому не дасть нам води, як дав хліб? Це “якщо” свідчило про злочинне невір'я, викликаючи в Мойсея страх, що Бог покарає народ за їхнє негідне нарікання. Господь випробував віру Свого народу, але вони не витримали випробування. Вони нарікали з приводу їжі й води, скаржачись на Мойсея. Через їхнє невір'я Бог допустив, щоб їхні вороги воювали з ними, щоб Він міг показати Своєму народові, звідки походить їхня сила. ІВ 110.3