Історія викуплення

Розділ 2. Творіння

За основу розділу взято книгу Буття 1.

Отець і Син узялися за виконання Свого величного, чудового задуму — створення світу. Земля вийшла з рук Творця надзвичайно прекрасною. На ній простяглися гори, пагорби й рівнини, поміж них — ріки та водоймища. Земля не являла собою одну суцільну рівнину; монотонність пейзажу порушували пагорби й гори, не високі та зубчасті, як зараз, а правильної красивої форми. Не височіли стрімкі голі скелі, вони були заховані під поверхнею, створюючи ніби кістяк землі. Води рівномірно розподілилися. Пагорби, гори, прекрасні рівнини були прикрашені рослинами, квітами і різноманітними величними деревами, набагато більшими й гарнішими за теперішні. Повітря було чистим і здоровим, а Земля нагадувала собою чудовий палац. Ангели споглядали прекрасні дивовижні Божі діла й тішилися ними. ІВ 10.1

Після того як була створена Земля й усі тварини, Отець і Син виконали Свій намір, який виник ще до падіння сатани, — створити людину за Своїм образом. Вони працювали разом, створюючи Землю й усі живі істоти на ній. А тепер Бог сказав Своєму Синові: “Створімо людину за образом Нашим”. Адам, який вийшов із рук Свого Творця, був величного зросту і мав красиву симетричну статуру. Він був більш ніж удвічі вищий за людей, які живуть зараз на Землі, і володів чудовими пропорціями. Риси його були досконалими й прекрасними. Блідість та жовтизна не були властиві кольору його обличчя; воно пашіло щедрим здоровим рум'янцем. Єва не була такого зросту, як Адам, її голова сягала трохи вище його плеча. Вона також мала величну статуру, була ідеально збудована й дуже вродлива. ІВ 10.2

Ця безгрішна пара не носила штучно створеного одягу. Вони були зодягнені в шати зі світла і слави, які носять ангели. Доки вони жили в послуху Богові, це світло огортало їх. Хоч усе Боже творіння було досконало прекрасним і на Землі, яку Бог створив для щастя Адама та Єви, не бракувало нічого, однак Він виявив Свою велику любов до них у тому, що спеціально для них насадив сад. Частину свого часу вони мали присвячувати приємним заняттям з догляду за садом, а частина часу призначалася для спілкування з ангелами, котрі відвідували і напучували їх. Решту часу вони проводили в щасливих роздумах. Їхня праця не була втомливою, натомість приносила приємність та відновлювала сили. Цей прекрасний сад мав стати їхньою домівкою. ІВ 11.1

У саду Господь насадив різноманітні дерева задля користі й краси. Там росли дерева, що вгиналися під тягарем розкішних плодів, вельми запашних, привабливих на вигляд і приємних на смак, які Бог призначив як їжу для святої пари. Там були прекрасні виноградні лози, що здіймалися вгору, обтяжені плодами, подібних яким людина не бачила від часу гріхопадіння. Плоди були дуже великими і різнокольоровими: деякі — майже чорними, інші — ліловими, червоними, рожевими, світло-зеленими. Ці прекрасні розкішні плоди на гілках лози називалися виноградом. Гілки прогиналися під вагою плодів, проте не торкалися землі, хоч не мали підпірок. ІВ 11.2

Для Адама і Єви було радісним заняттям направляти ріст гілок виноградної лози, споруджуючи таким чином чудові альтанки, робити собі житла з листя прекрасних дерев та живих гілок, обтяжених запашними плодами. ІВ 11.3

Земля була зодягнута в прекрасну зелень, прикрашену безліччю різноманітних запашних квітів усіх відтінків. Усе було влаштовано чудово і зі смаком. Посередині саду росло дерево життя, що перевершувало своєю славою всі інші дерева. Його плоди були подібні до яблук із золота і срібла та забезпечували безсмертя. Листя мало цілющі властивості. ІВ 12.1