Історія викуплення

Розділ 9. Вавилонська вежа

За основу розділу взято книгу Буття 11:1-9.

Невдовзі деякі з нащадків Ноя стали відступниками. Частина нащадків наслідували приклад Ноя й корилися Божим Заповідям, інші ж були невіруючими і бунтівними. Навіть серед них панували різні думки стосовно потопу. Дехто не вірив в існування Бога, пояснюючи виникнення потопу природними причинами. Інші вірили, що Бог існує і знищив допотопний світ водою; як у Каїні, у них зростали бунтівні почуття проти Бога через те, що Він знищив людей на Землі та прокляв її втретє, навівши на неї потоп. ІВ 57.1

Ті, котрі були ворогами Бога, щодня відчували, що праведна мова й побожне життя людей, які любили, слухалися та звеличували Бога, служать для них докором. Порадившись між собою, невіруючі вирішили відокремитися від вірних Богові, праведне життя котрих було постійною перешкодою на їхньому нечестивому шляху. Відійшовши від них на деяку відстань, вони знайшли велику рівнину й вирішили оселитися там. Вони побудували собі місто і задумали спорудити величезну вежу, що сягала б аж до хмар, аби жити разом у місті й вежі і більше не розселятися по поверхні Землі. ІВ 57.2

Вони міркували, що у випадку наступного потопу перебуватимуть у безпеці, оскільки побудують собі вежу, що буде значно вищою за рівень води під час потопу; тоді увесь світ вшанує їх, вони будуть як боги і пануватимуть над людьми. Вежа будувалася із розрахунком на те, щоб звеличити її будівничих, відволікти увагу решти мешканців Землі від Бога і щоб вони об'єдналися з ними в ідолопоклонстві. Люди оселилися у вежі ще до завершення її будівництва. Кімнати в ній були розкішно умебльовані, прикрашені й посвячені їхнім ідолам. Безбожники гадали: якщо їхня вежа досягне хмар, вони зможуть збагнути причини виникнення потопу. ІВ 58.1

Звеличуючи себе, вони противилися Богові. Однак Він не дозволив їм закінчити роботу. Вежа вже була достатньо високою, коли Господь послав двох ангелів, щоб заплутати їх в їхній роботі. Були призначені люди, до яких робітники, які працювали на верхівці вежі, зверталися з проханням про той чи інший матеріал для своєї роботи: перший передавав це прохання другому, той — третьому, доки воно не досягало землі. І ось коли повідомлення передавалося таким чином від одного до іншого, ангели сплутали їхню мову, і коли повідомлення надійшло до робітників, що були на землі, вони послали матеріал, який не був замовлений. Коли з великими зусиллями цей матеріал був переданий робітникам на верхівці вежі, виявилося, що це не той матеріал, якого вони потребували. Розчаровані й розлючені, вони дорікали тим, з вини яких, на їхню думку, була допущена ця помилка. ІВ 58.2

Після цього в їхній роботі вже не було злагодженості. Сердиті один на одного, неспроможні пояснити причину виникнення непорозуміння й появи незнайомих слів, вони перестали працювати, віддалилися один від одного і розсіялися по всій Землі. До цього часу люди розмовляли однією мовою. Блискавка з неба, як знак Божого гніву, розбила вершину вежі, скинувши її додолу. Так Бог показав бунтівній людині, що Він — Верховний Владика. ІВ 58.3