Історія викуплення

Розділ 62. Визволення святих

Бог вирішив визволити Свій народ саме опівночі. У той час як навколо них глузують нечестиві, раптом з'являється сліпуче у своєму сяйві сонце, а місяць зупиняється. Нечестиві з подивом спостерігають за цією подією, а святі з урочистою радістю вдивляються в ознаки свого визволення. Чудеса й ознаки швидко змінюють одні одних. Здається, що все в природі змінило свій звичайний хід. Завмирають потоки рік. Темні важкі хмари зіштовхуються між собою. Лише одне місце на небі залишається світлим, сяючи невимовною славою; звідти лунає Божий голос, подібний до шуму багатьох вод, від якого здригаються небо й земля. Відбувається сильний землетрус. Могили розкриваються, і всі, хто помер у вірі під час проголошення вістки третього ангела, виходять із пороху могил прославленими, аби почути Заповіт миру, який Бог укладе з виконавцями Його Закону. ІВ 358.1

Небеса хвилюються, то відкриваючись, то закриваючись. Гори хитаються, як тростина від вітру, а уламки скель розпадаються в різні боки. Море клекоче, немов котел, викидаючи на землю каміння. Коли Бог об'являє день і годину Приходу Ісуса та проголошує вічний Заповіт для Свого народу, Він промовляє окремими реченнями, зупиняючись після кожного, у той час як Його слова розносяться по всій Землі. Божий Ізраїль, вдивляючись угору, слухає слова, що виходять з уст Єгови і розносяться по всій Землі немов гуркіт найгучнішого грому. Це вельми урочиста подія. Наприкінці кожного речення святі вигукують: “Слава! Алілуя!” Їхні обличчя світяться Божою славою і сяють, як лице Мойсея після повернення з гори Синай. Через цю славу нечестиві не можуть дивитися на них. І коли вічне благословення проголошується над тими, хто шанував Бога дотриманням Його святої суботи, чується гучний поклик перемоги над звіром та його образом. ІВ 358.2

Тоді настає ювілейний рік, коли Земля має відпочити. Я бачила, як побожний раб підіймався з перемогою і торжеством, скидаючи із себе ланцюги, що сковували його. Його нечестивий господар був збентежений, не знаючи, що робити, бо нечестиві не розуміли проголошених Богом слів. ІВ 359.1