Історія викуплення

Розділ 58. Гучний заклик

Я бачила пожвавлення, що панувало серед ангелів на Небі, вони то спускалися на Землю, то піднімалися на Небо, готуючись до якоїсь важливої події. Тоді я побачила могутнього ангела, котрому було доручено зійти на Землю та приєднатися до голосу третього ангела, надаючи сили й переконливості його вістці. Цей ангел був наділений великою владою і славою. Коли він зійшов, Земля освітилась від його слави. Світло, яким був оточений цей ангел, проникало всюди. Він вигукнув гучним голосом: “Упав, упав великий Вавилон, розпусниця! Вона стала житлом бісів, і оселею всякого нечистого Духа, і сховищем усяких нечистих птахів” (Об'явл. 18:2). ІВ 348.1

Вістка про падіння Вавилону, проголошена другим ангелом, повторюється з додатковим згадуванням про зіпсуття, що увійшло до церков з 1844 року. Цей ангел розпочинає свою роботу відповідного часу, приєднавшись до останньої великої справи проголошення вістки третього ангела, яка переростає в гучний заклик. Таким чином здійснюється приготування Божого народу, аби він міг встояти в прийдешній час спокуси. Я бачила, що на них спочивало велике світло і вони об'єдналися, аби безстрашно звіщати вістку третього ангела. ІВ 348.2

На допомогу цьому могутньому ангелові з Неба були послані ангели, і я чула голоси, котрі, здавалося, лунали всюди: “Вийди з неї, народе Мій, щоб не був ти спільником її гріхів, і щоб ти не був захоплений її карами, бо її гріхи досягли неба, і Бог згадав про її злочини” (Об'явл. 18:4-5). Ця вістка ніби доповнювала вістку третього ангела, приєднавшись до неї, подібно до того, як “опівнічний крик” приєднався до вістки другого ангела в 1844 році. Божа слава спочила на святих, котрі терпляче очікували, і вони безстрашно проголошували останнє серйозне попередження про падіння Вавилону, закликаючи Божий народ вийти з нього, щоб уникнути його жахливої долі. ІВ 349.1

Світло, що злилося на тих, хто очікував, проникло всюди, і в церквах люди, які мали деяке світло, проте не чули і не відкинули Трьохангельської вістки, підкорилися закликові й залишили відступницькі церкви. Від часу отримання цих вісток багато хто досягнув віку, коли можна нести відповідальність; світло осяяло їх, і вони мали перевагу обрати життя або смерть. Декотрі обрали життя й приєдналися до тих, хто чекав свого Господа і дотримувався усіх Його Заповідей. Третій вістці належало виконати свою справу: кожен мав бути випробуваним нею, і до дорогоцінних душ мав пролунати заклик вийти з релігійних організацій. ІВ 349.2

Нездоланна сила діяла на чесні душі: прояви Божої сили викликали страх, стримуючи їхніх невіруючих родичів і друзів, так що вони не насмілювалися, та й не могли перешкодити тим, які відчували на собі вплив Духа Божого. Останній заклик досягнув навіть бідних рабів, і благочестиві з-поміж них захоплено виливали свою радість у піснях, сподіваючись щасливого визволення. Їхні господарі не могли перешкодити їм; страх і здивування змусили їх мовчати. Звершувалися великі чудеса: хворі зцілялися, ознаки й дивовижні явища супроводжували віруючих. Бог діяв, і кожен святий, не боячись за наслідки, чинив згідно з велінням свого сумління, приєднуючись до тих, хто дотримувався усіх Божих Заповідей, із силою проголошуючи всюди вістку третього ангела. Мені було показано, що проповідування цієї вістки буде завершене із силою та владою, які значно перевершать опівнічний крик. ІВ 349.3

Божі слуги, наділені силою згори, із сяючими обличчями, що світилися радістю святого посвячення, виходили, щоб звіщати небесну вістку. Дорогоцінні душі, розсіяні по різних релігійних організаціях, відповідали на заклик; подібно до Лота, котрий поспішно залишив Содом перед його знищенням, вони спішно залишали приречені церкви. Народ Божий зміцнився від неперевершеної слави, що рясно спочила на них та приготувала, щоб встояти в годину спокуси. Я чула всюди багато голосів, що говорили: “Тут терпіння святих, які бережуть Божі заповіді та віру Ісуса!” (Об'явл. 14:12). ІВ 350.1