За прикладом Ісуса

122/366

Травень. День, освячений Богом

1 травня. Божий народ має дотримуватися суботи

“І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив” (Бут. 2:2). ЗПІ 159.1

Бог освятив і благословив день, в який спочив від усієї Своєї чудової праці. І цю освячену Богом суботу люди повинні були зберігати як вічний завіт. Це пам'ятник, який мав стояти від віку до віку до кінця історії Землі. ЗПІ 159.2

Бог вивів євреїв з єгипетського рабства і наказав їм святкувати Його суботу, виконувати даний ще в Едемі Закон. Щотижня Господь звершував чудо з метою закарбувати в їхньому розумі факт, що Він встановив суботу ще при створенні світу... ЗПІ 159.3

Третього місяця вони прийшли до Синайської пустелі, і там з гори в страшній величі був проголошений Закон. Під час свого перебування в Єгипті Ізраїль так довго спілкувався з язичеством, що значною мірою втратив знання про Бога та Його Закон, а також усвідомлення важливості і святості суботи. Закон був даний вдруге, щоб нагадати їм про забуте. У Божих постановах визначалася практична релігія для всього людства. Ізраїлеві було представлене істинне мірило праведності. ЗПІ 159.4

“А ти промовляй Ізраїлевим синам, говорячи: Тільки суботи Мої будете пильнувати”. Деякі люди, котрі з усіх сил намагаються позбавити сили Божий Закон, цитуючи це слово “суботи”, стверджують, що воно означає річні суботи євреїв. Однак вони не пов'язують це пряме повеління з наступними текстами: “Бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я — Господь, що освячує вас! І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас. Хто опоганить її, той конче буде забитий, бо кожен, хто робить у ній роботу, то буде стята душа та з-посеред народів її! Шість день буде робитися праця, а дня сьомого — субота відпочинку від праці, святість для Господа. Кожен, хто робить роботу за суботнього дня, той конче буде забитий! І будуть Ізраїлеві сини додержувати суботу, щоб зробити суботу вічним заповітом для своїх поколінь. Це знак навіки поміж Мною та поміж Ізраїлевими синами, бо шість день творив Господь небо та землю, а дня сьомого — перервав працю та спочив” (Рев'ю енд Геральд, 30 серпня 1898 р.). ЗПІ 159.5