За прикладом Ісуса

Квітень. Спілкування з Богом

1 квітня. Без Бога не може бути істинної мудрості

“Блаженна людина, яка осягнула мудрість, і той, хто здобув розуміння” (Прип. 3:13). ЗПІ 121.1

Істинна мудрість — скарб такий же вічний, як і сама вічність. Багато хто з так званих мудреців цього світу мудрі тільки за власною оцінкою. Задовольняючись здобуттям світської мудрості, вони ніколи не заходять до Божого саду, аби познайомитися зі скарбами знань, які містяться в Його святому Слові. Уважаючи себе мудрими, вони не пізнали мудрості, яку повинні мати всі, хто прагне до вічного життя. Вони зневажають Божу Книгу, проте якби вивчали її та були слухняні їй, то здобули б істинну мудрість. ЗПІ 121.2

Для них Біблія — незбагненна таємниця. Величні, глибокі істини Старого й Нового Завітів приховані від них, оскільки про духовне необхідно судити духовно. Їм потрібно усвідомити: початок премудрості — страх Господній, а без цієї мудрості їхня вченість не має великої ціни. ЗПІ 121.3

Хто прагне отримати освіту в галузі природничих наук, однак не засвоїв уроку про те, що початок премудрості — страх Господній, той працює без користі і без надії, ставлячи під сумнів реальність усього. Такі люди можуть отримати освіту, однак, не здобувши пізнання Біблії та Бога, вони залишаються без істинної мудрості. Неосвічені люди, знаючи Бога й Ісуса Христа, мають більшу мудрість, ніж більшість учених мужів, які зневажають Божі настанови (Коментарі Е. Уайт, Біблійний коментар АСД, т. 3, с. [1156]). ЗПІ 121.4

Істинна мудрість безмежно вища за світську мудрість. Прихована мудрість, тобто Христос у нас, надія слави, — це мудрість висока, як небеса. Глибокі принципи благочестя піднесені й вічні. Тільки християнський досвід може допомогти нам зрозуміти це питання і добути скарби знання, заховані в Божих настановах, але тепер відкриті для всіх, хто має живий зв'язок із Христом (Рев'ю енд Геральд, 18 липня 1899 р.). ЗПІ 121.5