За прикладом Ісуса

11 вересня. Ісус ототожнює Себе з нужденними

“Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені” (Матв. 25:40). ЗПІ 329.1

Бог у Своєму провидінні обдарував Землю багатьма щедротами і наповнив її засіки багатствами, тому ми не маємо виправдання, якщо дозволяємо Божій скарбниці бути порожньою. Немає вибачення християнам, котрі допускають, аби до Неба підносилися зойки вдови і молитви сироти, які страждають від жорстоких злиднів, тоді як цим християнам завдяки Божому провидінню нічого не бракує. ЗПІ 329.2

Не можна допускати, щоб зойки вдови і сироти накликали на нас, як на народ, гнів Небес. У так званому християнському світі витрачаються величезні кошти на різноманітні надмірності, на дорогоцінності і прикраси, яких цілком вистачило б, аби нагодувати всіх голодних та одягнути нагих у наших містах і селах. Причому цим уявним послідовникам лагідного й покірного Ісуса навіть не довелося б позбавляти себе смачної їжі або зручного одягу. ЗПІ 329.3

Що скажуть ці члени церкви, коли Божого дня стануть перед бідними й нещасними, перед вдовами і сиротами, котрі зазнавали тяжких нестатків, у той час як ці так звані послідовники Христа витрачали гроші, достатні для вдоволення всіх потреб нужденних, на численні вбрання й непотрібні прикраси, на які накладено однозначну заборону в Божому Слові? ЗПІ 329.4

Ми бачимо жінок, котрі нібито присвячують себе благочестю, але при цьому носять елегантні золоті ланцюжки, намиста, обручки та інші коштовності... тоді як вулицями крокує нужда і на кожному кроці зустрічаються страждальці та злидарі. Вони не викликають у них цікавості, не пробуджують у них співчуття, проте водночас ці жінки проливають сльози над вигаданими стражданнями героїв новомодних романів. Вони не чують зойків нужденних, не бачать навколо себе замерзлих від холоду, майже роздягнутих жінок та дітей. Вони дивляться на бідарів, як на злочинців, та цураються страждальців, як заразної хвороби. Таким Христос скаже: “Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене... був хворим і у в'язниці, а ви не відвідали Мене”. ЗПІ 329.5

А праведникам Христос скаже: “Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли; не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в'язниці був Я, і ви прийшли до Мене!” Таким чином Христос ототожнює Себе зі страждаючим людством. Робити діла любові й милосердя для страждальців — все одно що робити їх для Нього (Рев'ю енд Геральд, 21 листопада 1878 р.). ЗПІ 330.1