За прикладом Ісуса

239/366

26 серпня. Працюйте, бо на землю гряде нічна темрява

“А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки-віків” (Дан. 12:3). ЗПІ 307.4

Доручена нам справа настільки грандіозна і важлива, що для її здійснення необхідні мудрі безкорисні люди, котрі розуміють, що означає цілковито віддавати себе спасінню душ. Однак справа Божа не потребує служіння людей байдужих і теплих, бо Христос не може використати таких. Потрібні люди-трудівники, чиї серця стискаються, коли вони бачать людські страждання, а життя свідчить, що вони приймають та віддають світло, життя і благодать. ЗПІ 307.5

Божий народ має наблизитися до Христа через самозречення і жертовність, його єдиною метою має стати поширення по всьому світу вістки благодаті. Деякі будуть працювати так, інші — інакше, залежно від того, до чого закликає і веде їх Господь. Однак усім потрібно працювати разом, намагаючись досконало виконувати свою місію. Через писане й усне слово їм необхідно працювати для Нього. Надруковані слова Істини потрібно перекладати на різні мови та нести в усі кінці Землі. ЗПІ 308.1

Моє серце болить і тремтить, коли я бачу, що багато людей, котрі могли би працювати, залишаються бездіяльними. Вони зазнають спокус сатани. Господь очікує, що кожен член Церкви, який має пізнання Істини, працюватиме, поки ще день, бо вже настає ніч, коли ніхто не зможе працювати. Незабаром ми зрозуміємо, що означає така ніч. Божий Дух із сумом залишає наш світ. Народи ворогують один з одним. Відбувається активна підготовка до військових дій. Ніч під дверима. Нехай же Церква пробудиться і вийде для здійснення своєї місії. Кожний віруючий, незалежно від того, освічений він чи ні, спроможний нести цю вістку. ЗПІ 308.2

Перед нами простягається вічність. Завіса, яка відділяє нас від неї, незабаром буде піднята. Про що ми думаємо, коли чіпляємося за егоїстичну любов до бездіяльного життя, у той час як навколо нас гинуть душі? Невже наші серця зовсім нечутливі? Невже ми не бачимо і не розуміємо, що необхідно зробити в ім'я спасіння ближніх? Мої брати і сестри, чи не перебуваєте ви серед тих, хто має вуха і не чує, має очі і не бачить? Чи не даремно Бог відкрив вам Свою волю? Чи не даремно Він посилав вам пересторогу за пересторогою про близькість кінця? Чи вірите ви біблійній вістці про те, що гряде на Землю? Чи вірите, що Божі суди ось-ось обрушаться на мешканців Землі? Якщо так, то як ви можете перебувати в бездіяльності, безтурботності і байдужості? (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [26, 27]). ЗПІ 308.3