За прикладом Ісуса

22 серпня. Дари землі свідчать про Божу любов

“А Той, Хто дає насіння та хліб сіячеві на поживу, нехай зростить і примножить ваше насіння і нехай виростить плоди вашої праведності. В усьому збагачуйтеся різноманітною щирістю, яка через нас складає подяку Богові” (2 Кор. 9:10, 11). ЗПІ 302.4

Постійно отримуючи Божі благословення, ми повинні з такою ж постійністю ділитися ними з ближніми. Якби Небесний Благодійник перестав нас благословляти, тільки тоді в нас було б достатнє виправдання, оскільки ми не мали б що віддавати. Бог ніколи не залишав нас без свідчення Своєї любові в Його добрих дарах. Він дає нам дощ із небес та врожай, даруючи нам Свої щедроти і наповнюючи наші серця радістю. Він проголосив, що “надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!” ЗПІ 303.1

Щомиті Бог турбується про нас, підтримує наше існування Своєю силою. Він накриває нам стіл. Він дає нам мирний освіжаючий сон. Щотижня Він дає нам суботу, щоб ми відпочили від своїх світських турбот і праці та поклонялися Йому в Його домі. Господь дав нам Своє Слово як світло для нашої стежки і світильник для ноги нашої. На цих священних сторінках ми знаходимо мудрі поради; і щоразу, коли підносимо до Нього свої серця в покаянні й вірі, Він дарує нам благословення Своєї благодаті. А понад усе — безсмертний дар дорогого Божого Сина, через Якого зливаються всі благословення для цього життя і життя майбутнього. ЗПІ 303.2

На кожному кроці нас супроводжують добро і милість Бога. Тільки якщо ми хочемо, щоб Небесний Отець припинив дарувати нам Свої дари, ми можемо нетерпляче вигукнути: “Скільки ж можна віддавати?” Ми повинні не тільки сумлінно повертати Богові десятини, які Він вважає Своїми, а й приносити дари в Його скарбницю як подячне приношення. Давайте ж із радісним серцем приносити нашому Творцеві початки від усіх щедрот Його — найкраще, що в нас є, наше найвірніше і найсвятіше служіння (Рев'ю енд Геральд, 9 лютого 1886 р.). ЗПІ 303.3