За прикладом Ісуса

20 липня. Справжнє щастя у послусі Богові

“Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона — блаженний” (Прип. 29:18). ЗПІ 261.1

Щастя потрібно шукати правильно та з правильного джерела. Деякі вважають, що можуть здобути щастя, потураючи гріховним задоволенням та обманливим світським спокусам. А дехто жертвує своїм здоров'ям і моральним обов'язком, вважаючи, що здобуде щастя, однак втрачає і душу, і тіло. Інші шукають щастя в потуранні апетиту і ставлять обжерливість вище здоров'я та життя. Багато хто підкоряється чуттєвим пристрастям, жертвуючи своїми інтелектом, фізичними і моральними силами задля потурання похоті. Вони передчасно зведуть себе в могилу, а на суді будуть звинувачені в самогубстві. ЗПІ 261.2

Чи бажаним є щастя, якого шукають на шляху непослуху й порушення законів здоров'я і моральності? Життя Христа показує нам на справжнє джерело щастя і спосіб його досягнення. Життя Ісуса вказує прямий та єдиний шлях до Небес. Прислухайтеся ж до голосу мудрості. Нехай вона прокладає ваш шлях. “Дороги її — то дороги приємности, всі стежки її — мир”. ЗПІ 261.3

Наша молодь звідусіль оточена спокусами, які штовхають її до загибелі. Гідні жалю вади у вихованні дітей приводять до того, що діти ростуть немічними й незахищеними, із нестійким характером, слабким інтелектом та браком моральної сили, тобто їм далеко до наслідування житні Христа; здебільшого молодь схожа на тростину, яку хитає вітер. Молоді люди не володіють ані тілесною, ані моральною силою, оскільки піддаються спокусам. Потураючи гріхам, вони опоганюють свою чистоту і розбещують свій характер. Вони нетерпимі до стримуючого впливу, вважаючи: якби їм дозволити чинити на власний розсуд, тоді вони були б по-справжньому щасливі... ЗПІ 261.4

Якщо діти і молодь хочуть здобути своє вище земне благо, вони повинні шукати його на шляху вірності й послуху. Міцне здоров'я, як найбільшу нагороду на Землі, можна здобути, тільки відмовившись від неприродного апетиту. Якщо вони хочуть здобути справжнє щастя, то повинні бути готовими нести відповідальність, радісно й сумлінно виконуючи доручену їм роботу, узгоджуючи свої серця і життя з досконалим Зразком (Наставник молоді, квітень 1872 р.). ЗПІ 262.1