За прикладом Ісуса

30 червня. Вірні управителі піклуються про Божу справу

“Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам” (Ісаї 42:6). ЗПІ 233.2

Мені було показано, що деякі люди, котрі виявляють уміння, розсудливість і проникливість у справах, вирізняючись кмітливістю й ґрунтовністю, бувають недостатньо передбачливими й мудрими, коли справа доходить до того, аби правильно і своєчасно розпорядитися своїм майном, поки вони ще живі. Ці люди не знають, як швидко може завершитися їхній земний випробувальний термін, однак роки минають, а питання їхнього майна залишається невирішеним, і часто їхнє життя обривається до того, як вони встигають скласти заповіт. Або ж вони помирають раптово, а їхнє майно розподіляється таким чином, який би вони не схвалили при житті. Такі люди винні в недбальстві, вони є невірними управителями. ЗПІ 233.3

Християнам, які вірять в істину для теперішнього часу, потрібно бути мудрими і передбачливими. Їм не слід відкладати питання про розподіл своїх коштів, очікуючи, що в них з'явиться для цього сприятлива можливість під час тривалої хвороби. Їм необхідно привести всі свої справи в такий стан, щоб, якщо раптом вони змушені будуть залишити їх або не матимуть можливості управляти своїм майном, їхні капітали були розподілені згідно з їхньою волею. ЗПІ 234.1

Багато сімей були безчесно позбавлені свого майна й опинилися в злиднях тільки тому, що знехтували справою, яку можна було виконати за одну годину. Люди, які складають заповіт, не повинні шкодувати грошей на послуги досвідченого юриста, щоб скласти заповіт правильно, не допустивши в ньому жодних промахів або лазівок. ЗПІ 234.2

Я бачила, що люди, котрі визнають Істину, повинні підтвердити свою віру ділами. Їм потрібно здобувати друзів багатством неправедним, щоб, коли прийде час, бути прийнятими у вічні оселі. Бог зробив людей управителями засобів. Він довірив їм гроші, за допомогою яких належить звершувати велику справу спасіння душ, задля яких Христос залишив Свій дім, Свої багатства, Свою славу та збіднів, щоб Своїм приниженням і жертвою привести до Бога багатьох синів і дочок Адама. ЗПІ 234.3

У Своєму провидінні Господь постановив, щоб робота в Його винограднику здійснювалася на кошти, які Він довірив Своїм управителям. Недбалість з їхнього боку, небажання відгукнутися на потреби Божої справи і виконувати Його роботу показують, що вони — ліниві й невірні раби (Свідчення для Церкви, т. 3, c. [116, 117]). ЗПІ 234.4