За прикладом Ісуса

173/366

21 червня. Звершуючи Божу справу, виявляйте любов

“Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, — так трохи глупоти псує мудрість та славу” (Екл. 10:1). ЗПІ 223.1

Я звертаюся до братів та сестер по вірі і наполегливо закликаю їх вирощувати ніжність у своєму серці. Яким би не було ваше покликання або звання, якщо ви плекаєте себелюбство і жадібність, на вас перебуватиме Боже незадоволення. Не робіть служіння і справу Божу виправданням для жадібності й егоїзму щодо будь-кого, навіть якщо звершуєте роботу, пов'язану з Його справою. Бог не прийме у Свою скарбницю нічого, що було здобуте недобросовісним чином. ЗПІ 223.2

Кожен учинок, пов'язаний з Його служінням, має нести на собі печатку Божественного схвалення. Будь-яка нечесність, будь-яка спроба вигідно скористатися скрутними обставинами людей, будь-який задум придбати їхню землю або майно за заниженою ціною не будуть прийняті Богом, навіть якщо отримані таким чином гроші будуть пожертвувані на Його справу. Ціна крові Єдинородного Божого Сина заплачена за кожну людину, тому потрібно чесно поводитися з кожною людиною, дотримуючись принципів Божого Закону... ЗПІ 223.3

Якщо брат або сестра, котрі безкорисливо працювали в Божій справі, ослабіють тілом і не зможуть працювати далі, їх не можна звільняти, залишивши без матеріальної підтримки. Навпаки, необхідно призначити їм гідне утримання, щоб вони не бідували. Не забувайте: вони належать до Божої сім'ї і ви всі брати й сестри... ЗПІ 223.4

Нам заповідано любити наших ближніх, як самих себе. Це зовсім не означає, що ми повинні любити тільки тих, хто думає і вірить так, як ми. Христос проілюстрував значення цієї заповіді в притчі про доброго самарянина. Проте, як не дивно, ці дорогоцінні слова залишаються знехтуваними, дуже часто люди утискають своїх ближніх і надаремно моляться (Рев'ю енд Геральд, 18 грудня 1894 р.). ЗПІ 223.5