За прикладом Ісуса

12 червня. Навіть “дрібні гріхи” можуть призвести до серйозних наслідків

“Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих — їх вигубить” (Прип. 11:3). ЗПІ 211.3

Христос сказав: “Не може добре дерево поганих плодів родити, а погане дерево родити добрих плодів... Тож за їхніми плодами пізнаєте їх” (Матв. 7:18, 20). Діла, які люди звершують у своєму житті, — це їхні плоди. Якщо вони невірні й непорядні в земних справах, значить, приносять терня і будяки; вони будуть невірними й у своєму релігійному житті і обкрадатимуть Бога в десятині та приношеннях. ЗПІ 211.4

Біблія суворо засуджує будь-які неправду, обман у ділах та нечесність. Слово Боже чітко визначає, що добро, а що зло. Однак мені було показано, що Божі діти стають на територію ворога; вони піддаються його спокусам і винаходам доти, доки їхнє духовне сприйняття не притуплюється найжахливішим чином. Незначне відхилення від істини, невелике відступлення від Божих вимог вважається не такою вже й страшною і гріховною справою, коли йдеться про прибутки чи збитки. Однак гріх є гріх, незалежно від того, хто його звершує: мільйонер чи жебрак. Ті, хто збагачується на неправді й обмані, накликають осуд на свої душі. Усе, що здобувається обманом і шахрайством, стане для отримувача тільки прокляттям. ЗПІ 211.5

Адам і Єва зазнали страшних наслідків непослуху ясному Божому повелінню. Вони могли думати так: адже це дуже маленький гріх, тому на нього не зважатимуть. Проте Бог поставився до їхнього гріха як до страшного зла, і сумні наслідки беззаконня прабатьків відчуватимуться в усі часи. У наш час люди, котрі називають себе Божими дітьми, часто припускаються значно важчих гріхів. Ті, хто вважає себе Божим народом, опускаються до обману і шахрайства в угодах, спричиняючи незадоволення Бога та неславу на Його справу. ЗПІ 212.1

Найменше відхилення від правдивості і чесності — це порушення Божого Закону. Постійне потурання гріху виробляє в людини звичку чинити неправду, але не робить гріх менш потворним. Бог установив непохитні принципи, які Він не може змінити, бо для цього Йому довелося б змінити Свою сутність. Якби всі, хто вірить в Істину, сумлінно вивчали Боже Слово, то не ставали б духовними карликами. Люди, котрі в повсякденному житті нехтують вимогами Бога, не поважатимуть Його владу, опинившись і на Небі (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [311, 312]). ЗПІ 212.2