За прикладом Ісуса
10 червня. Ми повинні керуватися євангельськими принципами
“Тож сказав він виноградареві: Ось уже третій рік, як приходжу шукати плоду на цій смоківниці й не знаходжу; тому зрубай її, — нащо землю даремно займає?” (Луки 13:7). ЗПІ 209.1
Господу угодно, щоб Його діти стали більш чуйними і дбайливими, ніж зараз, більш милосердними і співчутливими одне до одного. Коли любов Христа живе в серці людини, вона ніжно піклується про інтереси ближніх. Займаючись справами, брати і сестри не стануть наживатися за рахунок інших. Вони не братимуть надмірних відсотків, бо побачать, що їхній брат або сестра опинилися в скрутних обставинах і потребують допомоги. ЗПІ 209.2
Люди, які намагаються збагатитися за рахунок біди інших, тим самим переконливо показують, що вони не керуються принципами Євангелія Христа. У небесних книгах їхня поведінка охарактеризована як шахрайство та непорядність, і якщо серце керується такими принципами, воно не отримає Божого благословення. Такі люди несуть на собі печатку великого ворога, а не Божого Духа. Натомість люди, які зрештою успадкують Небесне Царство, будуть перетворені Божою благодаттю. Вони мають бути чисті серцем і життям, володіти гарним характером... ЗПІ 209.3
Усіх коштів, які вам вдасться накопичити, навіть якщо це будуть мільйони, не вистачить, аби заплатити викуп за власну душу. Тому не опирайтеся у своїй нерозкаяності й невір'ї, не перешкоджайте милостивим Божим задумам, не примушуйте довготерпеливого Бога знищувати ваше майно або спричиняти вам інші біди... ЗПІ 209.4
Скільки людей нині прямують шляхом, який зрештою приведе їх до таких Божих судів! З дня на день, з тижня на тиждень, з року в рік вони живуть задля власних корисливих інтересів. Користуючись своїм впливом і засобами, заробленими завдяки даним їм Богом вмінню й такту, вони використовують усе це тільки для себе та своїх сімей, не згадуючи про свого милостивого Благодійника. Подателеві всякого добра нічого не повертається... ЗПІ 210.1
Врешті-решт такі невірні управителі вичерпають Його терпіння і Він несподівано покладе край їхнім користолюбним земним прагненням, показавши їм, що Він може розвіяти все, зібране людьми задля власної слави, і що їм не під силу опиратися Його силі та владі (Свідчення для Церкви, т. 5, c. [350, 351]). ЗПІ 210.2