За прикладом Ісуса

5 травня. Субота звертає думки людей до Творця

“Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим... тоді в Господі розкошувати ти будеш” (Ісаї 58:13, 14). ЗПІ 164.1

Багато хто із сучасних християн за визнанням закривають свої серце і розум від Сонця правди, яскраві промені Якого могли б розігнати темряву й туман, що огортають їх. Вони відкидають світло і не надають великого значення вимогам Бога та Його волі. Замість даного їм Єговою дня спокою вони приймають фальшиву суботу; вони поклоняються ідолу та порушують святий Божий Закон, зневажаючи суботу, яку Він встановив і благословив. ЗПІ 164.2

Мета суботи в тому, щоби приносити користь усьому людству. Створивши світ за шість днів, Бог спочив, благословив та освятив день, у який відпочивав від усієї Своєї творчої праці. Він відокремив для людей особливий день, щоб і вони відпочивали від своєї праці та щоб їхні серця наповнювалися любов'ю і шанобливістю до їхнього Творця, коли вони дивитимуться вниз на землю і вгору на небеса, які наочно свідчать про нескінченну Божу мудрість. ЗПІ 164.3

Якби людський рід завжди шанував цей благословенний, освячений Богом день, у світі не було б жодного безбожника. Адже субота була дана як пам'ятник діянням Творця, щоб цього дня люди могли відволіктися від земних справ та споглядати Бога і Його могутню силу... ЗПІ 164.4

Язичники через свою сліпоту поклоняються ідолам із дерева й каміння. “Ось наші боги”, — кажуть вони. Однак Четверта Заповідь свідчить про те, що наш Бог — Бог живий та істинний. У ній ми бачимо печатку Його влади: “...Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив, тому поблагословив Господь день суботній і освятив його”. У небесах, які сповіщають славу їхнього Творця, — у Сонці, яке сяє яскравими променями, даючи життя і красу всьому творінню, у Місяці й зірках, ділах рук Його, — ми бачимо велич Бога, Котрому поклоняємося. Він Бог, “Який створив небо і землю” (Біблійна луна, 12 жовтня 1896 р.). ЗПІ 164.5