Христос — Переможець

25 квітня. Калеви потрібні й сьогодні

“Тоді Калев заходився втихомирювати людей, які виступили проти Мойсея, промовляючи: ‘Ми таки підемо й посядемо її (землю), стане бо в нас сили перемогти’” (Числ.13:30). ХП 124.1

Калеви були потрібні в різні періоди історії нашого руху. Нині також маємо потребу у цілковито відданих Богові служителях, які йдуть тільки за Господом. Нам потрібні працівники, які не схильні мовчати, коли потрібно говорити; тверді в принципах істини, як сталь, вони уникають будь-якого лицемірства і покірно ходять з Богом. Це терплячі, добрі, люб'язні, мужні служителі, які усвідомлюють, що молитва — це віра, котрі творять діла для слави Божої і для добра Його народу... ХП 124.2

Бог не потерпить працівників у Своєму ділі, які нещирі в служінні. Його служителі повинні займати непорушну позицію, не схвалюючи нічого поганого. А щоб бути послідовником Ісуса, потрібно щиро навернутися на самому початку Божого шляху і повторювати це навернення щодня. ХП 124.3

Буває, коли криза загартовує характер... Проте деякі працівники часом “вимикають” свій духовний зір. Вони перестають відрізняти святе від несвятого. Їхній голос лунає голосніше за інших, коли вони служать ворогові. Хоча саме мовчанням вони заслужили б собі шану. Їхня сила в тому, щоб зберігати спокій. Мовчання стосовно таких особистостей було б найкрасномовнішим. Для кожної людини має велике значення, чию точку зору вона відстоює: Божу чи диявольську. ХП 124.4

Сьогодні Божі діти мають набагато більше світла, ніж древній Ізраїль. їх не лише освітлюють промені яскравішого світла, але вони ще й читають настанови, дані Богом Мойсеєві для подальшої передачі народові. Бог вказав на різницю між священним та звичайним і заявив про необхідність суворо дотримуватися цієї різниці... ХП 124.5

Господь дав Своєму народові велике світло і дорогоцінні настанови. Якого ж смутку, сорому і душевних мук зазнавали вірні Божі служителі, подібно до Ісуса Навина та Калева, коли Ізраїль відкинув свого вождя... та вибрав собі такого бунтівника, як вони самі, аби він вів їх назад до Єгипту. Ремствуючи на свою долю, ізраїльтяни знеславили Бога. Бог же в той час оголосив, що зняв Свій захист від Ханаанської землі, і тепер ізраїльтяни можуть туди увійти. ХП 124.6

Калев сповістив істину для свого часу і для будь-якої епохи: “Земля, якою переходили ми, щоб оглянути її, дійсно вельми добра. Якщо Господь милостивий до нас, то Він приведе нас у ту землю і дасть її нам: бо то земля, яка справді тече молоком та медом. Тільки не бунтуйтесь проти Господа і не лякайтеся людей тієї країни, бо вони для нас наче хліб. Захисту в них немає, тоді як з нами Господь: не бійтеся їх” (Числ.14:7) ¹. ХП 124.7