Христос — Переможець

14 квітня. Застереження щодо спотвореного апетиту

“О, якби ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім краї, коли сиділи біля казанів з м'ясом та їли хліб досхочу! А то вивели ви нас... щоб поморити голодом усю цю громаду” (Вих.16:3). ХП 113.1

Бог мав намір дати Своєму народові великі благословення. Він планував ввести ізраїльтян у чудову землю, яку за її багатства та плодючість називали Краєм, “що тече молоком та медом” (Вих.3:8). Бог хотів утвердити їх там як здоровий, могутній народ за умови, що вони виконуватимуть Його вимоги. Ізраїльський народ споживав у Єгипті делікатеси та висококалорійні страви, які не сприяли їхньому оздоровленню. Ось чому Бог вирішив провести євреїв через пустелю в добру землю, яку обіцяв їм дати. Протягом довгого подорожування Він мав намір замість м'ясної їжі дати їм просту, але здорову їжу; таким чином вони мали стати в багатій ханаанській землі могутнім народом, щоб у жодному їхньому поколінні ніколи не було хворого чоловіка, жінки чи дитини... ХП 113.2

Відколи Єва в Едемі згрішила через нестримне бажання задовольнити свій смак, ця слабкість стала домінуючим гріхом у людському роді. Згрішивши сама, Єва також переконала свого чоловіка скуштувати заборонений плід. Адама той плід не приваблював так, як Єву, однак він піддався її впливові і вчинив за її прикладом; він пішов на ризик і скуштував плід, тим більше, що вона стверджувала: нічого страшного з нею не трапилося. Адам поступився спокусам своєї дружини. Думка про розлуку з нею була для нього нестерпною. Він скуштував і також втратив чистоту. Після цієї сумної події, коли гріх увійшов у наш світ, непомірний, пожадливий апетит та сила згубного впливу одних людей на інших накликали на людський рід невимовні нещастя і горе. Жодний інший метод спокушення людей сатана не використовує настільки успішно, як спокусу зіпсутого апетиту. ХП 113.3

Мандруючи пустелею, ізраїльтяни висловлювали незадоволення і навіть піднімали бунт, оскільки не могли догодити своєму спотвореному апетитові. Мойсей був поставлений у вельми скрутне становище і сумував через постійні нарікання ізраїльських синів на те, що Бог нібито задля їхнього ж добра не дав їм у їжу м'ясо. ХП 113.4

Євреї постійно й у всьому вбачали лихо і чекали чогось недоброго. Вони заздрили Мойсеєві, гадаючи, що він через корисливі мотиви вивів їх з Єгипту, їм навіть здавалося, що вождь спеціально вивів їх у пустелю, щоб вони там загинули, а він збагатився їхнім майном¹. ХП 113.5