Христос — Переможець

28 березня. Доброчинність — це справжня велич

“І побачив його пан, що Господь був з ним... Тож Йосиф знайшов ласку в очах його, і служив йому. А той призначив його над усім домом своїм, і все, що мав, віддав у його руки” (Бут.39:3-4). ХП 95.1

Найскромніших послідовників Христа Бог може зробити дорогоціннішими від чистого золота, і саме золота офірського, якщо вони підкоряться Його перетворюючим діям. їм лише потрібно твердо вирішити найблагороднішим чином використовувати усі свої здібності і можливості. Християнам треба досліджувати Боже Слово, і за його допомогою визначати, що для них найкраще, як найблагородніше діяти у всіх випадках життя. Вони мають із глибокою зацікавленістю вивчати найнепорочніший характер, найдосконаліший Взірець, відкритий їм у Євангелії. Вельми важливо засвоїти один урок: лише доброчинність є справжньою величчю... ХП 95.2

Найслабкіший послідовник Христа укладає союз з Безмежною силою. У більшості випадків Бог мало що може зробити із вченими людьми, оскільки вони не відчувають жодної потреби спиратися на Того, Хто є Джерелом усякої премудрості... ХП 95.3

Якщо ви покладаєтеся на власну силу і мудрість, вас неодмінно спіткає невдача. Бог вимагає повного та всеосяжного посвячення і не прийме нічого меншого. Чим відповідальніша у вас посада, тим більше ви потребуєте Ісуса. Любов до Бога і страх Господній зберегли Йосифа чистим і незаплямованим при розпусному дворі царя... ХП 95.4

Коли людина підіймається на запаморочливу висоту, їй обов'язково загрожує небезпека. Буревій може не заподіяти жодного лиха скромним польовим квітам, але трощить величні дерева на вершинах гір. Є чимало людей, яких Бог міг би використати у їхній скромності для справи служіння Йому, щоб пізніше увінчати їх славою. Проте матеріальне процвітання згубило їх. Воно штовхнуло їх у прірву; вони забули, що мали би бути покірними, пам'ятаючи, що Бог — їхня сила; вони зробилися надто незалежними і самовпевненими. ХП 95.5

Йосиф у час кризи стійко витримав перевірку свого характеру; і це золото не потьмяніло навіть у найбільш сприятливий час. Він продемонстрував незмінну пошану до Божої волі тоді, коли стояв біля царського престолу, і тоді, коли був в'язнем у сирій в'язниці. Йосиф жив і діяв за принципами своєї релігії; у цьому був секрет його непохитної вірності. ХП 95.6

Як представник Христа, ти маєш відрізнятися благочестям. Ти повинен сховатися в Ісусі. Ти не можеш бути у безпеці, якщо не тримаєшся за руку Христа. Ти повинен стерегтися навіть найменшого виявлення зухвалості і самовпевненості, розвивати в собі готовність скоріше постраждати, аніж згрішити. Жодна отримана тобою перемога не буде настільки дорогоцінною, як перемога над собою. Коли Христос заволодіє твоїми почуттями, егоїстичне честолюбство й бажання першості помре¹. ХП 95.7