Христос — Переможець

16 березня. Брак віри в Авраама має служити застереженням

“Авраам... взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і поклавши їй на плечі дитину, відпустив її” (Бут.21:14). ХП 83.1

Без жодного сумніву Авраам прийняв обітницю про сина, проте не міг дочекатися, щоб Бог виконав Своє слово у Свій час і Своїми засобами. Виконання обітниці було відкладене, аби випробувати віру Авраама в Божу силу; однак Авраам не витримав цього випробування. Переконана в неможливості мати дитину в своєму похилому віці, Сарра запропонувала власний план виконання Божественного наміру, згідно з яким Авраам міг взяти одну зі служниць як другу дружину. Багатоженство в ті часи поширилося настільки, що вже не вважалося гріхом, однак, безсумнівно, воно було порушенням Божого Закону, що фатально позначилося на святості й стабільності родинних стосунків... ХП 83.2

Хоч саме через настирливі прохання Сарри він одружився з Агар, пізніше вона докоряла йому як винуватцеві у скоєному. Сарра хотіла прогнати свою суперницю, однак Авраам не дозволив цього зробити, оскільки Агар мала стати матір'ю його дитини і, як він щиро сподівався, обіцяного сина... “Сарра ганьбила її. І втекла Агар від обличчя Сарри”. ХП 83.3

Вона втекла в пустелю, і коли самотньо сиділа біля джерела, перед нею у людській подобі з'явився Господній ангел... Він звелів: “Вернися до господині своєї, — і підкорися їй”... На вічну згадку про Божу милість до неї їй було дане повеління назвати дитину Ізмаїлом, що значить: “Бог почує”. ХП 83.4

Коли Авраамові було вже близько ста років, Бог знову повторив йому Свою обітницю, запевняючи, що майбутній спадкоємець народиться саме від Сарри. Але Авраам усе ще не розумів цього... ХП 83.5

З народженням Ісака, на яке вони чекали впродовж усього життя, сповнилися їхні найзаповітніші мрії, що принесло радість у намети Авраама і Сарри. Та для Агар ця подія була крахом старанно виплеканих честолюбних планів. Ізмаїла, котрий на той час уже став юнаком, усі в таборі вважали спадкоємцем багатства Авраама та благословень, обіцяних його нащадкам. І ось несподівано він залишився осторонь; розчаровані матір і син зненавиділи сина Сарри. Загальна радість ще більше запалила їхні ревнощі — Ізмаїл навіть відважився відверто глузувати над спадкоємцем Божої обітниці. Усвідомлюючи, що непокірна вдача Ізмаїла буде джерелом постійних незгод, Сарра звернулася до Авраама з проханням відіслати Агар та Ізмаїла подалі від стану... ХП 83.6

Вказівка, яка тоді була дана Авраамові щодо святості подружніх відносин, мала стати уроком на всі часи¹. ХП 83.7