Христос — Переможець

27 лютого. Цілеспрямованість

“Світильником для тіла є око. Тому, якщо твоє око буде чисте, то все твоє тіло буде світле” (Матв.6:22). ХП 64.1

Тут йде мова про “око твоє”, а не іншої людини. Ми позбавляємо себе багатого досвіду, який може стати нашою перевагою, якщо очікуємо, що хтось інший буде дивитись за нас і керувати нами у нашому духовному житті так, ніби ми сліпі. Нам потрібно спрямовувати свій погляд на славу Божу, мати єдину чітку мету, не звертаючи уваги на своє “я” і на переваги інших людей і не питаючи себе: “Якщо я піду цим шляхом, то намножиться мій особистий маєток чи зменшиться?” ХП 64.2

Ті, котрі шукають Божої премудрості, повинні прагнути максимальної простоти, що збереже їхні ноги від слизької дороги. “Дорога праведних, як світло зірниці, що світить дедалі ясніше аж до повного дня! Дорога ж нечестивих неначе темрява; вони не знають, об що спіткнуться...” (Прип.4:18-19). ХП 64.3

Людина, яка боїться і по-справжньому любить Бога, усім серцем прагнутиме чинити Його волю, віддаючи своє тіло, розум, серце й душу на служіння Богові. Так було у житті Еноха. Він ходив з Богом. Його розум не був опоганений нечистим, гріховним зором. Люди, які твердо вирішили підпорядкувати свою волю Божій волі, служитимуть Богові і догоджатимуть Йому у всьому. Тоді їхній характер стане гармонійним і врівноваженим, послідовним, життєрадісним і правдивим. ХП 64.4

“А коли око твоє буде лукаве”, якщо ви будете ставити перед собою корисливі цілі і працювати лише над їхнім досягненням, то ваш характер виявиться збитковим, а усе тіло буде сповнене темрявою. Такі люди не споглядають на Ісуса, не уподібнюються Йому за характером і не перетворюються у Його образ. їхній духовний зір слабенький, а їхній шлях із землі на Небо затьмарений пекельною тінню сатани. Божого ворога це цілковито задовольняє, бо він легко провадить таку засліплену людину до загибелі. ХП 64.5

Отже, якщо світло, яке в нас, — темрява, то яка ж тоді темрява? Совість — це регулююча здатність, і якщо люди дозволяють своїй совісті стати нечутливою, вони не можуть щиро служити Богові. Мета, яку вони ставлять перед собою у житті, являє світові, чи є вони справжніми християнами, чи чинять опір Богові. Життя таких людей — суцільна втрата. Воно здеформоване і двояке, усі здібності скеровані у фальшиве русло. Із зовнішнім визнанням може бути усе в порядку, але віра буде спотвореною, що виявлятиметься у практичних вчинках, які збивають людей з пантелику. “Ніхто не може двом панам служити: тож або одного зненавидить, а іншого любитиме, або одного триматиметься, а іншого знехтує. Не можете служити Богові й мамоні” (Матв.6:24)¹. ХП 64.6