Христос — Переможець

9 лютого. Поєднання особистого благочестя із благовіствуванням

“Зберігайте себе в Божій любові, очікуючи милості нашого Господа Ісуса Христа для вічного життя” (Юди 21). ХП 46.1

Ми — Божа родина, Його діти, і саме від Нього маємо отримувати настанови стосовно теперішнього і майбутнього. Щоб підготуватися до прийдешніх серйозних подій, нам потрібно перебувати у стані ревного пильнування й очікування. Проте досконалі у Христі люди не присвячують увесь свій час очікуванню, роздумам і спогляданню. Хоча ми повинні певний час виділяти для тихих, молитовних роздумів, віддаляючись від метушні і хвилювань цього світу для спілкування з Богом; хоч ми маємо осягати Божу волю щодо нас, однак не повинні забувати, що ми покликані нести цьому світові добру вістку перестороги. ХП 46.2

Енох ходив з Богом і сповіщав мешканцям стародавнього світу вістку перестороги. Його слова і вчинки, його благочестивий приклад постійно свідчив про істину. За тих давніх часів, які сприяли розвиткові чистого, святого характеру не більше, ніж теперішній вік, він жив у послусі Богові. Земля такою мірою наповнилася гріхом, що Господь змушений був омити її водами потопу. По суті, Він повністю перевернув світ, аби очистити його від усякого опоганення і зіпсутості. ХП 46.3

Енох був святий, бо ходив з Богом Його дорогами. В особі цього праведника світові було показано, як люди можуть бути підняті назустріч Господу Ісусу Христу, коли Він прийде вдруге. Яким був Енох, такими повинні бути і ми. Особисте благочестя потрібно поєднувати з найбільш серйозними і енергійними застереженнями, закликаючи оточуючих нас людей до навернення. Маємо говорити їм про те, що є і що невдовзі станеться. Нам дано повеління: “У наполегливості не лінуйтеся, духом палайте, Господеві служіть”. Нам треба докладати серйозних зусиль для розчистки дороги Царю царів, готуючи людей до Пришестя Господа. Ми повинні палати духом, звершуючи служіння для Господа. Світильники душі мають бути наповнені оливою і постійно горіти. ХП 46.4

Служіння для Бога вимагає участі усього єства — серця, розуму, душі і фізичних сил. Нам потрібно цілковито віддати себе Богові. Розвивайте в собі здатність співчувати іншим, усвідомлюючи важливість тієї роботи, яка звершується для всіх мешканців Землі: видатних і простих, багатих і бідних. Ми повинні наслідувати великого Пастиря, Котрий з ніжністю бере ягнят на руки, старанно охороняє Своє стадо, провадячи його безпечними стежками. Послідовники Христа мають виявляти Його ніжність і співчуття, демонструючи при цьому Його сильне бажання передавати істини, які означають вічне життя для тих, хто їх слухає¹. ХП 46.5