Христос — Переможець

29 грудня. Ми знаходимося на межі Обітованої землі

“І пустили вони між Ізраілевими синами недобру вістку про ту Землю, яку розвідали, кажучи: ‘Той Край, який ми перейшли, щоб розвідати його, то така земля, що поїдає своїх мешканців’” (Числ.13:32). ХП 381.1

Якщо робота йде як ніколи тяжко, то це означає, що прийшов час випробування духовної сили і мудрості кожного служителя... Коли в якійсь галузі Божої справи виникають труднощі (а вони неодмінно виникнуть, бо воююча Церква — це ще не Церква-переможниця), усе Небо спостерігає за поведінкою тих, на кого покладено священні обов'язки. Деякі з них спіткнуться, інші слухатимуть духів-спокусників, ще інші — оберуть темряву замість світла, тому що виявилися невірними Богові. Хто ж перебуває у Христі, ті, подібно до свого Господа, не впадуть і не сумуватимуть... ХП 381.2

Нині, коли ми перебуваємо на самому кордоні Обітованої землі, нехай ніхто не сміє повторити гріх невірних оглядачів. Ізраїльські розвідники визнали, що земля, яку вони ходили оглядати, добра, але додали, що її населяють могутні велетні. Що ж стосується ізраїльтян, то вони в очах тих людей подібні до сарани; такими ж вони були у власних очах. Розвідники, звичайно, перебільшили труднощі, представили їх нездоланними перепонами. Вони так змалювали ситуацію, що було б нерозумно, самовпевнено й безрозсудно навіть мріяти про завоювання Ханаанської землі... Але Калев заспокоював людей, запевняючи: “Конче ми підемо й заволодіємо цією землею, бо ми справді переможемо його!” ХП 381.3

Це були слова віри, проте розчарованих оглядачів важко було переконати, щоб вони не перешкоджали людям іти вперед задля виконання слова Господнього... Вони перебільшували труднощі, внаслідок чого уся громада впала в розпач від смутку і страху... ХП 381.4

Незважаючи на загальний плач, незадоволення й нарікання, Калев та Ісус Навин говорили зібранню: “Той Край, який ми перейшли, щоб розвідати його, вельми хороший!” Проте люди були налаштовані вірити в найгірше, і коли знову пролунав дзвінкий голос Калева, який перекривав крик натовпу, вони схопили каміння, щоб закидати тих, хто давав вірне свідчення... ХП 381.5

Поки люди плекали в собі сумніви й вірили боягузам-оглядачам, Ізраїль втратив золоту можливість... Чи може Божий народ в останні дні, перед тим як увійти до небесного Ханаану, виношувати в собі дух стародавнього Ізраїлю? Люди, котрі постійно сумніваються, критикують і скаржаться, можуть так само сіяти насіння розчарування та недовір'я, що, у свою чергу, принесе рясний урожай. Історія Ізраїлю була записана для повчання нам, які досягли останніх віків¹. ХП 381.6