Христос — Переможець

18 грудня. Шлях послуху — це шлях до святості

“Багато очистяться, стануть білими і будуть випробувані; нечестиві будуть поводитись нечестиво; ніхто з нечестивих не збагне, а розумні зрозуміють” (Дан.12:10). ХП 370.1

Наш світ — театр, жителі цього світу — артисти, вони готуються зіграти свою роль в останній великій драмі. Вони не беруть до уваги Бога. Більшість людей не мають єдиної мети, за винятком тих випадків, коли вони об'єднуються в ім'я досягнення своїх мінливих цілей. Бог усе це спостерігає. Його наміри щодо бунтівливих підданих здійсняться. Господь не віддасть світ у руки людей, хоч Він допускає, що на якийсь короткий час візьме гору хаос і безладдя. Сили шеолу... діють з усякою неправедною спокусою в тих, хто об'єднується у таємні товариства. Люди, які піддаються спокусі створювати різні союзи, здійснюють плани ворога. Причина неминуче породжує наслідки. ХП 370.2

Злочини вже майже досягли вищої позначки. У багатьох куточках світу відчувається сильне збентеження, незабаром людей охопить невимовний страх. Кінець дуже близько. Усі, котрі знають істину, повинні готуватися до події, яка невдовзі стане приголомшливим сюрпризом для всього .світу... ХП 370.3

Нечестиві обрали своїм вождем сатану. Підпорядкувавшись його владі, вони використовують неабиякі розумові здібності для винайдення нових згубних засобів. З іншого боку, Бог наділяє людський розум величезною силою для звершення роботи, спрямованої проти ворога усякої правди. За допомогою цієї сили ми повинні продемонструвати, які перемоги можна здобувати в боротьбі зі злом... ХП 370.4

Але коли люди, котрим Бог довірив великі здібності й таланти, віддають себе в руки ворога, вони стають руйнівною силою. Якщо люди не роблять Бога першим, останнім і кращим в усьому, якщо вони не віддають себе Йому, аби виконувати Його наміри, сатана приходить і бере собі на службу їхній розум, який міг би принести величезну користь, якби вони присвятили його Богові. Під керівництвом лукавого вони чинять зло з великою майстерністю і силою. Відповідно до задуму Божого вони мали б звершувати величну роботу, проникати в Його незвідані таємниці і таким чином здобувати знання, які допомагали б їм творити праведні діла. Проте вони нічого про це не знають. Вони безпорадні. Їхні здібності не провадять на правильний шлях, оскільки такі люди перебувають у владі ворога. ХП 370.5

Шлях до святості й вічності — це шлях послуху. “Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне” ¹. ХП 370.6