Христос — Переможець

3 грудня. “Часу вже не буде”

“І Ангел, Якого я бачив, що стояв на морг та на землі, підняв Свою праву руку до неба і поклявся Тим, Який живе віки віків, що часу вже більше не буде” (Об'явл.10:5-6). ХП 355.1

Могутній Ангел, який наставляв Йоана, був не менш важливою дійовою особою, ніж Сам Ісус Христос. Той факт, що він поставив свою праву ногу на море, а ліву — на землю, вказує на ту роль, яку він відіграє в останніх подіях великого протистояння із сатаною. Таке становище також підтверджує, що Він має верховну владу і повноваження щодо всієї землі. Боротьба з кожним часом стає все завзятішою і рішучішою. Вона посилюватиметься й надалі до останніх подій, коли підступні дії темних сил сягнуть свого апогею. ХП 355.2

Після того як прогуркотіло сім громів, Йоан отримав таке ж доручення, яке колись було дане Даниїлові щодо цієї невеликої книги: “Запечатай те, що сказали сім громів” .Йоан бачить, що невеличка книга розгорнута. Це означає, що пророцтва Даниїла посідають відповідне місце в першій, другій і третій ангельських вістках, які мають бути проголошені світові. Розпечатання невеликої книги стало вісткою, яка мала відношення до часу і строків. ХП 355.3

Книги Даниїла й Об'явлення становлять одне ціле. Одна містить пророцтва, друга — одкровення. Перша є закритою, друга — розгорнутою книгою. Особливе світло, яке було дане Йоанові у гуркоті семи громів, являло собою опис подій, що відбуватимуться під час проголошення першої та другої ангельських вісток. Бог визначив хоч перша і друга вістки будуть проголошені, проте жодне нове світло не відкриється, доки ці вістки не звершать передбаченої для них роботи. ХП 355.4

Час, про який Ангел звіщає з урочистою клятвою, не є кінцем історії нашого світу або кінцем часу випробувань, очевидно, що це кінець пророчого часу або періодів, які передуватимуть Пришестю нашого Господа. Це означає, що людям не буде дано іншої вістки, що містила б конкретний час і строки. Найдовший з усіх періодів закінчився восени 1844 року. ХП 355.5

Положення Ангела, який поставив одну ногу на море, а другу на землю, указує на широкий розмах проповіді даної вістки. Вона подолає моря й океани і проповідуватиметься в різних країнах усього світу. Осмислення істини і радісне сприйняття вістки символічно зображено споживанням тієї невеличкої книги. Істина про наближення часу Пришестя нашого Господа стала дорогоцінною вісткою для наших душ¹. ХП 355.6