Христос — Переможець

28 листопада. Божий Закон не потребує перегляду

“Тобою будуть відбудовані руїни віковічні, ти знову поставиш підвалини минулих родів. Тебе називатимуть замуровником проломів, направником шляхів для поселення!” (Ісаї 58:12). ХП 349.1

Христос прийшов у наш світ відкрити характер Бога таким, як він явлений у Його святому Законі, тому що Його Закон — це розшифровка Його характеру. Христос був одночасно Законом і Євангелієм... ХП 349.2

У 58-му розділі Книги пророка Ісаї конкретно описується робота людей, які поклоняються Богові, Творцеві неба і землі: “Тобою будуть відбудовані руїни віковічні...”. Божий пам'ятник, Його сьомий день, субота, буде звеличений... ХП 349.3

У цьому тексті чітко відкрита історія Церкви і світу, вірних і невірних. Вірні, почувши вістку третього ангела, спрямували свої стопи на шлях Божих Заповідей, бажаючи засвідчити повагу, честь і славу Тому, Хто створив небо і землю. Протидіючі сили збезчестили Бога, зробивши “пролом” у Його Законі, і коли світло, що виходить із Його Слова, вказало на Його святі Заповіді і виявило “пролом”, зроблений у Законі папською владою, тоді багато хто намагалися усунути увесь Закон, аби таким чином звільнитися від докорів сумління. Але чи змогли люди знищити Закон? Ні, бо всі, хто самостійно досліджує Писання, розуміють, що Божий Закон вічний і непохитний, а Божий пам'ятник, субота, стоятиме вічно, указуючи на єдиного істинного Бога на противагу всім фальшивим богам. ХП 349.4

Сатана був наполегливий і невтомний у своїх зусиллях продовжувати почату ним на небі роботу щодо зміни Божого Закону. Йому вдалося навіяти світові теорію, яку він викладав на Небі до свого гріхопадіння: Божий Закон недосконалий і потребує перегляду. Значна частина членів християнських церков, якщо не на словах, то, принаймні, своїм ставленням показує, що поділяє ці хибні погляди. Але якщо змінити хоча б одну риску чи йоту, тоді сатана досягає на землі того, чого він не зміг досягнути на Небі. Він приготував свої тенета обману, сподіваючись упіймати в них Церкву і світ. Але не всі потраплять до його теней. Тепер проводиться чітка розмежувальна лінія між синами послуху і синами противлення, між вірними й істинними, з одного боку, та невірними і фальшивими — з іншого. Формуються дві великі партії: прихильників звіра і його образу та поклонників істинного живого Бога¹. ХП 349.5