Христос — Переможець

20 листопада. Нам необхідно пізнати істину і жити згідно з нею

“Якщо хто хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога, чи Я говорю від Себе” (Йоан.7:17). ХП 341.1

Ми не повинні тлумачити питання таким чином, аби все відповідало нашій заздалегідь сформованій думці. Саме тут деякі з наших великих реформаторів зазнали невдачі, і саме з цієї причини багато з тих, хто сьогодні міг би бути сильним захисником Бога й істини, воюють проти істини... Бог бажає, аби ми навчалися спочатку з живого Слова, а потім у наших братів. У цьому полягає Божа воля. ХП 341.2

Боже Слово чудово виявляє будь-які хибні погляди, тому все необхідно випробовувати цим Словом. Біблія повинна бути мірилом будь-якого вчення. Ми маємо із шанобливістю досліджувати її і не приймати чиєїсь думки, не порівнявши її спочатку з Писанням. Воно є Божественним авторитетом, що посідає перше місце в питаннях віри. ХП 341.3

Саме Слово Боже повинно вирішувати всі суперечки. Проте коли люди домішують свій людський розум до Божих слів, які виражають істину, і роблять гострі випади проти тих, хто веде з ними полеміку, вони тим самим показують, що не мають святого благоговіння перед натхненним Божим Словом. Вони змішують людське з Божественним, повсякденне із священним і цим принижують Слово Боже... ХП 341.4

Бог вимагає не тільки правильного тлумачення Писання. Він велить нам не лише пізнавати істину, а й жити згідно з нею, як це робив Ісус. Ми повинні вносити в наше життя і спілкування з оточуючими людьми дух Того, Хто дав нам істину. Нам необхідно не лише шукати істину як схований скарб. Якщо ми працівники Божі, нам обов'язково потрібно виконувати умови, викладені в Його Слові, і наповнювати наші серця духом Христа, аби зміцнювався розум і щоб ми ставали грамотними вчителями, які пояснюють іншим людям відкриту в Слові істину... ХП 341.5

Ми не можемо бути впевнені в тому, що наше віровчення вірне і вільне від полови омани, якщо не виконуємо щоденно Божу волю. Якщо ж виконуємо Його волю, то неодмінно дізнаємося про це вчення і побачимо істину в її священній красі. Ми приймемо її із шанобливістю та благочестивим страхом, зможемо викладати близьким і далеким те, що нам відоме як істина... ХП 341.6

Душа, яка любить Бога і Його справу, буде ясною і відкритою. Вона не стане сперечатися з Божим Словом і відходити від істинного змісту Писань. Боже Слово має бути основою усякого віровчення¹. ХП 341.7