Христос — Переможець

5 вересня. “Мій дім буде названий домом молитви”

“Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, що продавали голубів” (Матв.21:12). ХП 263.1

Двори храму були заповнені жертовними тваринами: вівцями, волами, голубами. Ревіння волів, бекання овечок і туркотіння голубів перекривали голоси торговців, які пропонували гостям, що прийшли на свято Пасхи, тварин і птахів за найвищими цінами для принесення їх у жертву. Ісус наголосив: “Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників” (Матв.21:13). ХП 263.2

Цей учинок Христа мав глибоке значення, — значно глибше, ніж здавалося спостерігачам. Подолавши страх, який щойно охопив їхні винуваті душі при могутніх словах Христа, священики і фарисеї повернулися до храму. Вони не навернулися і навіть не упокорилися, а вирішили кинути виклик Христові, вимагаючи від Нього пояснень з приводу того, якою владою Він вигнав їх із храмових дворів. Наблизившись до храму, вони побачили, що за їхньої відсутності була звершена чудова робота: до хворих і помираючих повернулося здоров'я. Це здивувало священиків і фарисеїв, однак вони не відмовилися від свого впертого невір'я, і твердо вирішили віддати Христа на смерть, а разом з Ним і Лазаря, якого Він воскресив із мертвих. Вожді Ізраїлю знали, що люди будуть вірити Христові, доки серед них житиме той, хто був воскрешений із мертвих Його силою. ХП 263.3

Звершені Христом чудеса були розраховані на те, щоби переконати всіх щирих людей, однак фарисеям докази вже не були потрібні. Вони планували підготувати народ відкинути й осудити Христа. Кожний новий доказ лише зміцнював їх у неприйнятті Христа. Керівники не бажали, щоб Христос здійснював у світі Свої дивовижні справи, давав людям приклад Свого благословенного самовідданого життя, виявляв до людей ніжне співчуття, якого не було в їхньому житті. ХП 263.4

Христос виконував доручення Свого Отця. “Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю; звіщати рік Господнього помилування!” ¹... ХП 263.5