Христос — Переможець

245/368

30 серпня. Учитися від Ісуса

“Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам” (Матв.11:29). ХП 256.1

Велика боротьба між Князем світла і князем темряви з плином часу не слабшає, а, навпаки, стає запеклішою. Суворе протиборство світла і темряви, істини і омани постійно посилюється. Сатанинське угруповання надзвичайно агресивне, а в наш час ворожа сила спокушення вирізняється особливою підступністю. Розум людей, які не підкорилися Богові і не перебувають у владі Божого Духа, буде спотворений сатанинським впливом. ХП 256.2

Ворог постійно прагне витіснити Ісуса Христа з людського серця, замінюючи Божественні риси в характері людини згубними сатанинськими властивостями. Своїми підступними спокусами він впливає на людський розум, аби таким чином отримати над ним владу. Він намагається знищити істину, скасувати справжній взірець доброти і праведності, щоб так званий християнський світ, відокремившись від Бога, прирік себе на загибель. Він старається зробити егоїзм повсюдним явищем у світі, щоб таким чином місія і робота Христа були зведені нанівець. ХП 256.3

Христос прийшов у наш світ повернути людству характер Бога і відновити в людській душі Божественну подобу. Протягом усього Свого життя Христос, постійно докладаючи зусиль, намагався привернути увагу людства до Бога та Його святих вимог, аби люди наповнилися Божим Духом. Він хоче, щоб любов стала рушійною силою життя і щоб вони все більше виявляли у своєму житті і характері Божественні якості... ХП 256.4

У характері Христа гармонійно з'єдналися велич і покора. Стриманість і самозречення простежувалися в кожному Його вчинку. Але в Його манерах не знайшлося й тіні фанатизму чи холодного аскетизму, які применшували б Його вплив на тих, з ким Він спілкувався. Природа Викупителя світу була вищою від ангельської природи, однак в Його Божественну велич органічно вписувалися лагідність і смирення, що особливо притягувало до Нього людей... ХП 256.5

Христос як наш Викупитель розумів потреби людства. Він розробив величні плани, завдяки яким занепалий людський рід повинен повстати із безодні виродження і гріха. Завжди й у будь-яких обставинах Він гідно представляв Свого Отця. Той, Хто тримає світи словом Своєї сили, схилявся над пораненим птахом, аби полегшити його страждання.1 ХП 256.6