Христос — Переможець

24 січня. Лише Христос міг здійснити примирення

“Знаючи, що ви були викуплені ... не тлінним сріблом або золотом, а дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Агнця” (1Петр.1:18-19). ХП 29.1

Гріхопадіння людини сповнило Небеса смутком. Створений Богом світ опинився під прокляттям гріха, і населяли його істоти, приречені на страждання і смерть. Здавалося, що немає жодного порятунку для порушників Закону. Ангели вже не співали пісень хвали. У небесних оселях панувала глибока скорбота з приводу руйнації, до якої призвів гріх. ХП 29.2

Син Божий, прославлений Повелитель Небес, з болем дивився на грішне людство. Зойки страждаючого світу здіймалися до небес, наповнювали серце Господа безмежним жалем. Проте божественна Любов вже накреслила План викуплення людини. Порушений Божий Закон, безумовно, вимагав смерті грішника. У Всесвіті була лише Одна Особа, Яка задля прощення людини могла задовольнити вимоги Закону. Божественний Закон святий, як і Сам Бог, і тільки рівний Богові міг здійснити примирення за його порушення. Ніхто, крім Христа, не міг звільнити грішну людину від прокляття Закону і знову привести її до згоди з Небесами. Христос вирішив взяти на Себе вину і ганьбу за гріх, настільки образливий для Святого Бога, що навіть розділив Отця з Його Сином... ХП 29.3

У той час, як Він благав Отця, заступаючись перед Ним за грішника, небесні воїнства з величезною зацікавленістю, яку важко передати словами, чекали на остаточне рішення. Довго тривала ця таємнича нарада — “рада миру” (Зах.6:13), на якій вирішувалася доля грішних людських дітей. План спасіння був розроблений ще до створення Землі, оскільки Христос — “Агнець, заколений від закладин світу” (Об'явл.13:8); однак навіть Цареві Всесвіту коштувало великої внутрішньої боротьби, перше ніж Він міг погодитись на смерть Свого Сина задля грішного людства. “Так Бог полюбив світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Йоан.3:16). О, таємниця викуплення! О, любов Божа до світу, який не любить Його! Хто може збагнути глибину любові, що “перевершує розуміння”?.. ХП 29.4

Бог мав явити Себе у Христі, “примиряючи світ із Собою” (2Кор.5:19). Люди настільки деградували внаслідок гріха, що самим їм було неможливо увійти в гармонійні відносини з Тим, природою Котрого є чистота і досконалість усіх чеснот. Але Христос, викупивши людину з-під осудження Закону, об'єднав Божественну силу з людською неміччю. Таким чином, розкаяння перед Богом і віра в Христа дають можливість заблудним дітям Адама знову стати “синами Божими” (1Йоан.3:2)¹. ХП 29.5