Христос — Переможець

12 серпня. Жива вода виходить від Ісуса

“Приходить жінка із Самарії по воду. Каже їй Ісус: Дай Мені напитися!” (Йоан.4:7). ХП 238.1

Поміркуйте над тим, як обставини, що виникають, доносять істину до свідомості людей. Згадайте жінку із Самарії, котра, за своїм звичаєм, прийшла набрати води. Незнайомець, який сидів біля криниці, просить у неї ковток води. Між ними зав'язується розмова. Ісус говорить їй: “Коли б ти знала Божий дар і Хто Той, Котрий говорить тобі: Дай мені напитися! — то ти просила б у Нього, і Він дав би тобі живої води... Кожний, хто п'є цю воду, буде спраглий знову, а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в нього джерелом води, що тече в життя вічне” (Йоан.4:10, 13-14). ХП 238.2

Згадавши про виснажливу роботу, яку їй доводиться виконувати щодня, а також подумавши про те, як добре було б отримувати воду без усіляких клопотів, жінка сказала: “Пане, дай мені цієї води, щоб я не мала спраги й не приходила сюди черпати!” (Йоан.4:15). Вона ще не розуміла, що Ісус пропонує їй те, що відповідає вищим інтересам душі, — воду життя. ХП 238.3

Слова, сказані Христом, були живою водою. Незабаром самарянка настільки зацікавилася Його словами, що залишила свій глечик, поспішила в місто і сказала землякам: “Ходіть і подивіться на Чоловіка, Який мені сказав усе, що я зробила! Чи часом Він не Христос?” (Йоан.4:29). ХП 238.4

Жінка прийшла за звичайною питною водою, але почула про воду життя. Вона усвідомила свій гріх і повірила в Ісуса Христа. Саме так святий єлей переливається Господніми вісниками, зображеними у символі двох оливок, у золоті трубочки, а звідти у золоті чашечки. Так відбувається процес переливання істини: від прийняття дорогоцінного єлею до передачі його іншим людям. Вимовляються слова, а може й не бути жодних слів, тобто на підсвідомому рівні відчувається святий вплив, який оточує душу. Сказані вголос слова часто бувають подібними до посіяного насіння... ХП 238.5

Господь сповна потурбувався, щоб небесні чесноти були доступні усім, до того ж без усіляких обмежень, аби істина, як вона є в Ісусі, посіла перше місце в серці і назавжди заповнила храм душі. В такому разі людина цілковито посвячує себе Богові, й усі істинно віруючі стають “ловцями людей”. Вони молитимуться про мудрість і житимуть згідно зі словами: “Ви світло для світу”. “Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, що на небесах” (Матв.5:16).¹ ХП 238.6