Христос — Переможець

9 серпня. Христос навчав словами і особистим прикладом

“Бо і Його брати не вірили в Нього” (Йоан.7:5). ХП 235.1

Люди побачили, що після того, як Ісусові виповнилося дванадцять років, Дух Святий спочивав на Ньому. Він уже частково відчував на Собі тягар місії, заради якої прийшов у наш світ... ХП 235.2

Ісус розумів спокуси дітей, бо Йому відомі були скорботи і випробування дитячих літ. Твердим і непохитним залишалося Його прагнення чинити по правді; хоч інші намагалися штовхнути Його на зло, Він усе ж не здійснив жодної неправди і ні в чому не ухилився зі шляху істини. Він завжди був слухняний Своїм батькам, виконуючи усі Свої життєві обов'язки. ХП 235.3

Однак дитинство та юність Ісуса не були гладкими і безхмарними. Його непорочне життя викликало в Його братів заздрість і ревність, оскільки вони не вірили в Нього. Їм було прикро, що Він не завжди робив те, що вони, і не був їхнім спільником у злих вчинках.¹ ХП 235.4

Оскільки він швидко відрізняв неправду від істини, Його братів це дуже дратувало; вони намагалися переконати Його, що усі настанови священика слід вважати такими ж священними, як і повеління Самого Бога. Однак Ісус Своїми словами і особистим прикладом навчав, що люди мають поклонятися Богові так, як Господь їм звелів, а не дотримуватися обрядів, нав'язаних людям релігійними вождями... ХП 235.5

Ця Дитина дратувала також священиків і фарисеїв, бо не приймала звичайних людських приписів, переказів і традицій... Не в змозі переконати Його у необхідності шанувати людські традиції як священні постанови, вони приходили до Йосифа та Марії і скаржилися на те, що Ісус йде неправильним шляхом. Ісус розумів, що питання Його віри стає причиною розділення в сім'ї. Він любив мир, палко прагнув любові й довір'я з боку Своїх рідних, але Він також випробував на Собі, що означає позбутися любові і прихильності родини. Він тяжко страждав від докорів і осуду, тому що завжди дотримувався прямої дороги і не бажав робити зло тому, що його робили інші; Ісус залишався вірним Заповіді Єгови... ХП 235.6

Книжники, рабини і фарисеї не могли примусити Ісуса відвернутися від Божого Слова і йти шляхом людських традицій, але вони могли впливати на Його братів, котрі робили Його життя вельми гірким. Його брати не раз погрожували Йому, намагаючись примусити Його йти неправильним шляхом, але Він не сходив з дороги принципу, вірно виконуючи настанови Святого Письма.². ХП 235.7