Христос — Переможець

30 липня. Христос знає, як допомогти стати переможцем

“Господа, Бога свого боятимешся, і Йому будеш служити” (Втор.6:13). ХП 224.1

Нам слід висловлювати свої прохання перед Богом не для того, щоб перевірити, чи буде Він вірний Своєму слову, але тому, що Він обов'язково виконає його не для того, щоб перевірити, чи справді Він любить нас, але тому, що ми впевнені у Його любові до нас. ХП 224.2

“Знову бере Його диявол на дуже високу гору... і каже: Усе це дам Тобі, якщо впавши ниць, поклонишся мені”. ХП 224.3

Ця спокуса стала вершиною усіх зусиль сатани. Він вклав у неї всю свою силу зваблення. Це були чари змія. Він скерував на Христа усю свою чаклунську силу, намагаючись підкорити Його волю своїй. Однак у Своїй фізичній слабкості Христос цілковито поклався на Бога. Божественність засяяла крізь людську природу. Христос явив Себе як Повелитель Неба і говорив як Той, Кому дана усяка влада. “Іди геть від Мене, сатано! Бо написано: Господу Богу своєму поклонятимешся і Йому одному служитимеш!” ХП 224.4

Сатана взяв під сумнів те, що Ісус — Божий Син. Отримавши рішучу відсіч під час останньої спокуси, він тим самим довів, що не може заперечувати Христові. У ворога не було влади, щоб чинити опір наказу Ісуса. Скорчившись від приниження і люті, він був змушений відійти від Викупителя світу. Перемога Христа виявилася такою ж повною, як і невдача Адама. ХП 224.5

Христос знав, що людям ще довго доведеться боротися з цим підступним ворогом. Син Божий є сховищем для всіх, хто кличе до Нього, коли напосідають спокуси. Усіх нас спіткають спокуси і випробування, проте нам не можна дозволити ворогові брати над нами гору. Наш Спаситель переміг його заради нас. Отож, сатана не є непереможним. Щодня він зустрічається з тими, хто переносить випробування, і намагається своїми хитрощами подолати цих людей. Його звинувачувальна сила досить велика, і саме тут він отримує найбільше перемог. Христос був спокушуваний, аби краще зрозуміти, як Він зможе пізніше допомагати кожній спокушуваній душі. Спокуса — це ще не гріх; людина грішить лише тоді, коли піддасться спокусі. Для душі, яка покладається на Ісуса, спокушення означає перемогу і зміцнення у вірі. ХП 224.6

Христос готовий простити усіх, хто приходить до Нього, визнаючи свої гріхи. До спокушуваних і тих, хто бореться, звернені слова: “Хіба що він шукатиме захисту в Мене, захоче укласти мир зі Мною” (Ісаї 27:5). Дякуємо Богові, що у нас є Первосвященик, Який зворушений нашими немочами, тому що Він в усьому був спокушуваний подібно до нас.¹ ХП 224.7