Христос — Переможець

7 травня. Перемога здобувається не людською, а Божою силою

“Як почув народ звук трубний, ще дужче закричав, і впали мури міста на землю, й народ увійшов до міста... й захопили вони місто” (І.Нав.6:20). ХП 138.1

“Підкоряючись Божественному наказові, Ісус Навин вишикував війська Ізраїлю. Вони не повинні були йти на штурм, їм потрібно було лише обійти навколо міста, несучи Божий Ковчег під звуки сурми. Першими виступили озброєні воїни, вибрані мужі, котрі мали отримати перемогу не своєю військовою майстерністю чи хоробрістю, а завдяки виконанню Божих вказівок. За ними йшли семеро священиків із сурмами. Потім інші священики, одягнені в одежі відповідно до свого сану, несли Божий Ковчег, оточений ореолом Божественної слави. Далі рухалося ізраїльське військо; кожне покоління йшло під своїм прапором. Такою була процесія, що обходила приречене місто. Не чутно було жодного звуку, окрім ходи великої кількості народу та урочистого звучання сурм, відлуння яких було чути в горах і на вулицях Єрихона... ХП 138.2

Протягом шести днів ізраїльські війська обходили місто. Надійшов сьомий день, і на світанку Ісус Навин знову пішов на чолі Господнього війська. Тепер їм було наказано обійти навколо Єрихона сім разів і під могутній звук сурми голосно видати бойовий клич; це був сигнал того, що Бог віддав місто в їхні руки... ХП 138.3

Як тільки ізраїльтяни сьомий раз обійшли Єрихон, величезна процесія зупинилась. Сурми, які на деякий час замовкли, знову зазвучали з надзвичайною силою; від їх звуку, здавалося, здригнулася земля. У ту мить мури, зведені зі суцільного каменю, з численними масивними вежами й шпилями, захиталися до самої основи і з гуркотом повалилися. Мешканці Єрихона заціпеніли від жаху, а ізраїльські війська увійшли в місто й заволоділи ним. ХП 138.4

Так була здобута ізраїльтянами перемога, хоч і не своїми силами; ця перемога повністю належала Господеві, і, як перший плід землі, місто з усім, що знаходилося в ньому, мало бути посвячене Богові як жертва... ХП 138.5

Тільки вірна Рахав зі своєю родиною була помилувана, як і обіцяли їй розвідники... ХП 138.6

Цілковите винищення мешканців Єрихона було не чим іншим, як виконанням вказівок, даних колись через Мойсея щодо мешканців Ханаану. ‘Ти їх поб'єш... не позоставиш при житті жодної душі...’ ХП 138.7

Багатьом людям здається, що ці накази суперечать духові любові й милості, яким пройняті більшість віршів Біблії, насправді ж вони продиктовані безмежною мудрістю і добротою... Хананеї на той час погрузли в язичництві, причому в його найогиднішій та найаморальнішій формі, через що необхідно було очистити землю від того, що, безсумнівно, перешкодило б виконанню добрих Божих намірів”¹. ХП 138.8