Відображаючи Христа

18 квітня. Молитва доречна завжди і всюди

“Коли чого попросите в Ім'я Моє, Я зроблю” (Йоан.14:14). ВХ 120.1

Ніколи і ні за яких обставин молитва до Бога не буває недоречною. Ніхто не може перешкодити нам відкрити свої серця у щирій молитві. Навіть серед вуличного галасу, у великому натовпі чи під час напруженої роботи ми можемо звертатися до Бога, прохаючи в Нього допомоги та керівництва, як це робив Неємія, коли викладав свою справу перед царем Артаксерксом. Завжди і всюди моліться. Нехай двері вашого серця будуть постійно відчинені; запрошуйте Ісуса увійти і перебувати в ньому бажаним небесним Гостем. ВХ 120.2

Хоча вас може оточувати зіпсуте і занечищене середовище, все ж немає необхідності дихати його отруйними випарами, адже ми маємо змогу жити в чистій атмосфері небес. Відкриваючи свої серця перед Богом у щирій молитві, ви таким чином закриваєте двері серця для нечистих, хтивих Думок. Люди, серця яких відчинені, щоб сприймати допомогу та Божі благословення, не будуть перебувати в атмосфері, яка огорнула сучасний світ, оскільки вони — в постійному єднанні з небесами. ВХ 120.3

Необхідно глибше пізнавати Ісуса і повніше усвідомлювати значення вічних цінностей. Сяйво небесної святості повинно прикрашати характер Божих дітей, а щоб це здійснилося, потрібно шукати божественного відкриття небесних ІСТИН. ВХ 120.4

Нехай же душа сягає небесних висот, щоб відчути подих чистої небесної атмосфери. Ми можемо постійно знаходитись настільки близько до Бога, що під час кожного Несподіваного випробування наші думки звертатимуться до Нього так само природно, як квітка повертається до сонця. ВХ 120.5

Розповідайте Богові про свої потреби, радощі, печалі, турботи і переживання. Це не обтяжить Його. Той, Хто знає число волосин на вашій голові, не залишиться байдужим до потреб Своїх дітей. “Господь вельми милосердний та співчутливий” (Яков.5:11). Людські печалі зворушують Його любляче серце. Вій переживає разом з нами, коли розповідаємо Йому про свої жалі. Розкажіть Йому про все, що вас тривожить. Жодний тягар не буде для Нього занадто важким, бо Він утримує світи і керує Всесвітом. Він не може буди байдужим до всього, що стосується вашого внутрішнього світу. Немає жодного розділу в Книзі Життя, який був би настільки незрозумілим, щоб Господь не міг його прочитати; жодне становище, в якому б ви не опинилися, не може бути таким безвихідним, щоб Він не міг вам допомогти... Відносини Бога з кожною людською душею настільки повні і визначені, як ніби ця людина — єдина душа на землі, що потребує Його опіки, і за котру Він віддав Свого улюбленого Сина (Дорога до Христа, c. 75). ВХ 120.6