Відображаючи Христа

8 квітня. Істина має закарбуватися в серці

“Кожне Боже Слово очищене; Господь — щит для тих, хто в Нім пристановище має” (Прип.30:5). ВХ 105.1

Бог доручає кожній людині певне служіння, і разом із цим дорученням Він дає Своїм вісникам відповідну до їхньої віри силу. Він постійно відкриває вірному серцю багатства Своєї благодаті. Хто приймає світло Божого Слова той буде яскраво випромінювати його... ВХ 105.2

Хто підтримує істину не лише на словах, але й усім своїм життям, той стає на її бік. Своїм наверненим життям така людина свідчить, що несе урочисту вістку застереження, яка є пахощами життя на життя, або смерті — на смерть. Справді навернені люди припиняють будь-яку ворожнечу і суперечки. Уста, яких торкнувся священний вогонь із Божого вівтаря, будуть проголошувати ясну всепроникливу істину... ВХ 105.3

Старий Завіт — це ґрунт, на якому спочатку було посіяне зерно практичного благочестя. Саме це Христос часто повторював Своїм учням. Нам необхідно знати, що вся юдейська система — це євангельське пророцтво у стислому вигляді. Це Євангеліє, викладене в символах. Із хмаряного стовпа Христос свідчив людині про її обов'язок перед Богом і ближніми. Його слова, звернені до вибраних Ним служителів як Старого, так і Нового Завітів, ясно вказують на християнські чесноти. Все Його вчення усіяне дорогоцінними зернами істини. Якщо люди втілюватимуть у життя правильні Божі принципи, то неодмінно знайдуть ці дорогоцінні перлини. ВХ 105.4

Ми маємо велику перевагу — знання істини. Невже ж ми не втілимо її в життя? Егоїзм — величезне зло, яке робить неефективною проповідь про хрест Христа... Втілюйте істину в практичне життя! Сповнені святою впевненістю і щирістю, наполегливо розповсюджуйте істину, відкривайте іншим дорогу до високого ідеалу, який Бог ставить перед Своїм народом. Для того, хто щиросердно приймає істину, вона повинна віддзеркалюватись в усіх його намірах і цілях. Вона має бути закарбованою в серці... ВХ 105.5

“Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм, і всією силою твоєю”. В цьому полягає суть служіння, якого вимагає Бог. Ніщо інше не можна назвати справжньою релігією. Серце людини — осереддя ЇЇ єства, і доки воно не заповнене любов'ю до Бога, ворог зваблюватиме її своїми хитросплетеними спокусами. ВХ 105.6

Якщо ж життя людини підпорядковане істині, тоді її сила безмежна: думки підкоряються Христові; зі скарбниці серця виходять доречні й гідні звання християнина слова. (Рев'ю енд Геральд, 21 лютого 1899 р.). ВХ 105.7