Відображаючи Христа

6 квітня. Ми можемо приносити плоди праведності

“І будуть їх звати дубами праведності, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь” (Ісая 61:3). ВХ 103.1

Християни мають прагнути бути подібними до Христа. Вони повніші мати той же дух. той же вплив і моральну перевагу, якими володів Він. Горді і самоправедні мусять упокорити своє “я”, розкаятися і стати лагідними й покірними серцем. Опановані світськими планами і думками мають відійти від мирської суєти і служити Господеві. Їхні думки будуть постійно підноситись до святого і духовного. Нечестиві та невірні мають стати вірними і праведними. Честолюбні та заздрісні повинні зосередитись на характері Ісуса й шукати не своєї слави, а Його. Їм необхідно відкинути власну святість і збирати небесний скарб. Хто нехтував молитвою, повинен відчути необхідність у потаємному і сімейному спілкуванні з Богом, з великою ревністю і благоговінням підносячи свої моління до Бога. ВХ 103.2

Поклоняючись істинному, живому Богові, ми повинні приносити плід, відповідний до відкритого нам світла і переваг, якими володіємо. Багато людей поклоняються ідолам, а не Володарю неба і землі. Усе, що вони люблять, чому довіряють, замість того, щоб любити Господа і цілковито довіряти Йому, стає ідолом. Про це і записано в небесних книгах. Навіть благословення нерідко перетворюються на прокляття. ВХ 103.3

Часом навіть щире людське співчуття може стати справжньою пасткою. Коли хтось отримує заслужений докір, завжди знаходяться співчуваючі. Вони не зауважують тієї шкоди, якої завдає Божій справі вплив людини, життя і характер котрої далекі від божественного зразка. Бог посилає Своїх слуг, які називають себе послідовниками Христа, із вісткою до людей, однак декотрі з них насправді є лише позірними християнами, котрі відкидають Його звістку. ВХ 103.4

Бог обдарував людину чудовими розумовими здібностями. Той, Хто наділив дерево здатністю приносити добрий плід, вчинив і людину здатною приносити добрий плід праведності. Бог помістив першу людину у Своєму саду, дбайливо опікувався нею, очікуючи, що вона принесе добрий плід. У притчі про смоківницю Христос сказав: “Я третій рік приходжу шукати плоду...” ВХ 103.5

Як дбайливо ми доглядаємо за улюбленим деревом або саджанцем, очікуючи, поки вони винагородять нашу турботу квітами й плодами; і як же розчаровуємось, коли не знаходимо на них нічого, окрім листя. Наскільки ж більше турботи і ніжності виявляє Небесний Отець до духовного зростання тих, кого створив на Свій образ і задля кого віддав Свого Сина, щоб вони могли бути облагороджені, прославлені й спасенні (Свідоцтва для Церкви, т. 5, c. [249-251]). ВХ 103.6