Відображаючи Христа

3 квітня. Коли відкривається Христос, власне “я” зникає

“Я був розп'ятий з Христом. І вже не я живу, а Христос живе в мені. А що живу у тілі, то живу вірою в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене” (Гал.2:19-20). ВХ 100.1

Коли людина свідомо приймає хрещення, три найвищі Особи Божества Всесвіту — Отець, Син і Святий Дух — кладуть печать схвалення на таке рішення, запевняючи, що застосують Свою силу задля її добра, якщо вона намагатиметься своїм подальшим життям прославити Бога. Подібно до смерті Христа, під час хрещення людина помирає для минулого гріховного життя і воскресає до нового, подібно до Його воскресіння... ВХ 100.2

Три великі небесні сили запевняють, що відтепер християнин завжди може отримати від Них необхідну допомогу. Дух замінює кам'яне серце тілесним. Живлячись Божим Словом, християнин набуває досвіду, що формує його за божественною подобою. Коли Христос вірою пробуває в серці, християнин стає Божим храмом. Христос не пробуває в серці грішника, але в серці того, хто чутливий до небесного впливу. ВХ 100.3

Світло, що сяє в житті справжнього християнина, свідчить про його союз із Господом. Коли відкривається Христос, власне “я” зникає... “Ми тепер діти Божі, але ще не відкрилося, що ми будемо; знаємо тільки, що коли Він з'явиться, то будемо подібні до Нього, бо побачимо Його, як Він є” (1Йоан.3:2). Тоді люди, життя котрих було віддане Христу, котрі на Землі “змагалися добрим подвигом ефи”, сяятимуть у славі Відкупителя в Божому Царстві. ВХ 100.4

Мій брате, моя сестро, Бог бажає, щоб ви жили життям, яке робить кращими інших; житіям, же свідчить про те, що у вашому серці пробуває Христос — Уповання слави. Він бажає, щоб ви могли сказати разом з апостолом Павлом: “І вже не я живу, а Христос живе в мені” (Гал.2:20). Перебуваючи в любові Христа, цілковито довіряючи Відкупителю і Життєдавцю, Котрий здійснює ваше спасіння, ви маєте можливість пізнати, як можна ще більше зблизитися з Ним і що значить споглядати Невидимого... ВХ 100.5

Мир і спокій, які дарує Христос, — це, безперечно, більш дорогоцінний дар, аніж золото, срібло і усі коштовності... ВХ 100.6

Наше життя лише тоді праведне, коли ми перебуваємо під керівництвом Божим; ми щасливі лише тоді, коли підтримуємо спілкування з Ним. Моральна краса християн, котрі набули багатого досвіду, є лише відображенням Сонця праведності. Найяскравіше сяє той, хто перебуває найближче до Ісуса (Ознаки часу, 16 серпня 1905 р.). ВХ 100.7